СВІТ АНДЕРСЕНА
Хто з нас у дитинстві не зачитувався казками Ганса Хрістіана Андерсена, не захоплювався пригодами ніжної Дюймовочки, маленьких Герди та Кая. Ось уже понад сто років ці твори - улюблене читання для дітей багатьох поколінь всіх країн світу. Світ Андерсена - загадковий, мінливий, сповнений глибинного філософського змісту, який дитина сприймає підсвідомо. Ганс Хрістіан Андерссен, як ніхто, міг перетворити звичайне, буденне у фантастичне і дивовижне. Андерсен запрошує дитину у казку, яка навчить її бачити навколо себе пркрасне, сприймати і віддавати добро, радіти життю, вірити у перемогу сонця над мороком.
Дівчинка хотіла знову їхати в далекий світ розшукувати Кая. Їй дали і чобітки, і муфту і чудове платтячко, а коли вона попрощалася з усіма, до воріт під'їхала карета з чистого золота... Принц і принцеса посадили її в карету і побажали щасливої дороги.
...Поліз солдат на дерево, спустився в дупло і опинився, як і казала відьма, у великомуу проході, де горіло кілька сотень ламп. Ось відчинив він перші двері. У! Там сидів пес і лупав на нього очима такими завбільшки, як чайні чашки... Відкрив він скриню. Матінко рідна! Скільки там було золота.
...У струмку росло багато латаття, їхне широке зелене листя плавало по воді. Найбільший лист був далі всіх від берега. До нього і підпливла стара жаба і поставила на ньому горіхову шкаралупку з Дюймовочкою...
І принц став придворним свинопасом. Його помістили в маленькій комірчині поряд із свинарнею, і там він мусив жити. Цілий день він сидів у своїй комірці, працював і на вечір зробив чудовий маленький горщичок. Навколо горщичка були навішані бубонці. Як тільки ставили горщик у піч і він закипав, бубонці мило дзвеніли і вигравали стару пісеньку. "Ах, мій любий Августін, все пройшло, все пройшло".
Жила собі на світі штопальна голка. Вона уявляла себе такою тонкою і так пишалася, ніби була справжньою швацькою голкою. - Будьте уважні, бо ви мене тримаєте, - сказала штопальна голка пальцям, які вийняли її з шухлядки. - Не впустіть мене. якщо я впаду на підлогу, мене, напевне, ніхто не знайде, така тонка!
Тут мусила принцеса проспати ніч. Вранці її спитали, як вона спала. - Ой, дуже погано! - мовила принцеса. - Я цілісіньку ніч не стулила очей. Хтозна що було в моєму ліжку. Я лежала на чомусь твердому, і від цього у мене все тіло тепер у синцях! Просто жах!
Тоді всі побачили, що це справжня принцеса, якщо вона крізь двадцять матраців і двадцять пухових перин відчула горошину. Такою ніжною могла бути лише справжня принцеса.
Немає коментарів:
Дописати коментар