Коли увесь світ відзначає День театру, ми пропонуємо пригадати як цей вид мистецтва зародився в Україні та відзначити його яскравих представників.
Початки українського аматорського театру належать до 7 квітня 1730 року, коли в будинку глухівського заводчика І.Миклашевського відбулася вистава.
Перший же в Україні стаціонарний театр відкрили 1795 року у Львові в колишньому костелі єзуїтів. У Києві ж перший такий театр з'явився у 1806 році, в Одесі - 1809, у Полтаві - 1810.
Становлення класичної української драматургії пов'язане з іменами Григорія Квітки-Основ'яненка та Івана Котляревського. Останній, будучи директором Полтавського театру, написав для нього дві п'єси - "Наталка Полтавка" та "Москаль-чарівник".
Однією з найяскравіших сторінок українського театру було створення Театру корифеїв, оскільки він був першим професійним. Його було відкрито в місті Єлисаветграді (тепер м. Кропивницький). Засновником був Марко Лукич Кропивницький, що володів усіма театральними професіями.
До складу трупи також увійшли Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Заньковецька та Марія Садовська-Барілотті. Багато сил театру також віддав український драматург Михайло Старицький. Серед найвідоміших постановок театру - "Запорожець за Дунаєм", "Катерина", "Продана наречена", "Галька" та "Енеїда".
У 1885 році єдина досі театральна трупа розділилася на дві: одна - на чолі з М. Кропивницьким, інша - з М.Старицьким.
Театр проіснував 7 років, до початку Першої світової війни.
Новий період в історії національного театру розпочався в 1918 році, коли у Києві утворилися Державний драматичний театр та "Молодий театр" (з 1922 року - театр "Березіль") Леся Курбаса та Гната Юри. На театральній сцені з'явилася когорта талановитих акторів - Амвросій Бучма, Мар'ян Крушельницький, Олімпія Добровольська, Наталя Ужвій та інші. До експериментальних пошуків Леся Курбаса, якого було репресовано за часів сталінізму, і досі звертаються сучасні митці.
Творчі надбання цих митців знаходять своє втілення, продовжують розвиватися у сучасній театральній школі, багатій талановитими особистостями. Серед них Ада Роговцева, Богдан Бенюк, Лесь Задніпровський, Анатолій Хостікоєв, Ольга та Наталя Сумські та інші. Любіть театр, підтримуйте артистів аплодисментами та криками "Браво!". Це найвища нагорода для них. Шануймо всіх, хто служить мистецтву, тому що вони творять чудо ім'я якому - ТЕАТР!
Початки українського аматорського театру належать до 7 квітня 1730 року, коли в будинку глухівського заводчика І.Миклашевського відбулася вистава.
Перший же в Україні стаціонарний театр відкрили 1795 року у Львові в колишньому костелі єзуїтів. У Києві ж перший такий театр з'явився у 1806 році, в Одесі - 1809, у Полтаві - 1810.
Становлення класичної української драматургії пов'язане з іменами Григорія Квітки-Основ'яненка та Івана Котляревського. Останній, будучи директором Полтавського театру, написав для нього дві п'єси - "Наталка Полтавка" та "Москаль-чарівник".
Однією з найяскравіших сторінок українського театру було створення Театру корифеїв, оскільки він був першим професійним. Його було відкрито в місті Єлисаветграді (тепер м. Кропивницький). Засновником був Марко Лукич Кропивницький, що володів усіма театральними професіями.
До складу трупи також увійшли Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Заньковецька та Марія Садовська-Барілотті. Багато сил театру також віддав український драматург Михайло Старицький. Серед найвідоміших постановок театру - "Запорожець за Дунаєм", "Катерина", "Продана наречена", "Галька" та "Енеїда".
У 1885 році єдина досі театральна трупа розділилася на дві: одна - на чолі з М. Кропивницьким, інша - з М.Старицьким.
Театр проіснував 7 років, до початку Першої світової війни.
Новий період в історії національного театру розпочався в 1918 році, коли у Києві утворилися Державний драматичний театр та "Молодий театр" (з 1922 року - театр "Березіль") Леся Курбаса та Гната Юри. На театральній сцені з'явилася когорта талановитих акторів - Амвросій Бучма, Мар'ян Крушельницький, Олімпія Добровольська, Наталя Ужвій та інші. До експериментальних пошуків Леся Курбаса, якого було репресовано за часів сталінізму, і досі звертаються сучасні митці.
Творчі надбання цих митців знаходять своє втілення, продовжують розвиватися у сучасній театральній школі, багатій талановитими особистостями. Серед них Ада Роговцева, Богдан Бенюк, Лесь Задніпровський, Анатолій Хостікоєв, Ольга та Наталя Сумські та інші. Любіть театр, підтримуйте артистів аплодисментами та криками "Браво!". Це найвища нагорода для них. Шануймо всіх, хто служить мистецтву, тому що вони творять чудо ім'я якому - ТЕАТР!
Немає коментарів:
Дописати коментар