Хайку - короткий, лише в три рядки вірш, родом з Японії. У ньому немає рими, і тільки ритм відрізняє його від прози. В хайку автор не намагається намалювати мальовничу картину, а помічає щось незвичне в звичних речах. Почуття передаються не прямо, а опосередковано - через образи природи, окремі деталі навколишнього світу. Кожний може прочитати хайку по-своєму, знайти співзвучність своїм думкам. Щоб осягнути такі вірші потрібно тонко сприймати природу, вміти насолоджуватися виглядом звичайної квітки чи пташки.
Портрет Басьо кінця XVIII ст. |
І зимування - свято
Якщо в твоєму серці -
Квітуча слива!
Ці три рядки написані Мацуо Басьо. Саме його вважають головним поетом цього жанру. До речі, люди, які пишуть хайку, називаються хайдзинами.
У 1680 році Басьо створив перший варіант хайку. До речі, над ним він працював три роки:
На голій гілці
самотній ворон тихо старіє.
Осінній вечер.
Також з хайку пов'язані такі японські імена як Йоса Бусон, Кобаясі Ісса, Масаока Сікі. Цей жанр привертав увагу і українських поетів, приміром В.Коломійця. А над перекладами хайку в Україні працювали Микола Лукаш, Іван Бондаренко та Геннадій Турков.
Отож, у світі техніки, бетону та заліза людині важко побачити красу природи. Тому, коли ви втомитесь від метушні, візьміть в руки книгу з поезією японських хайдзинів, і відчуйте як спокій наповнює ваше серце.
Весняний дощ!
Шкода мені людей,
Які не вміють вірша написати.
Йоса Бусон
Шкода мені людей,
Які не вміють вірша написати.
Йоса Бусон
Немає коментарів:
Дописати коментар