Не живі, але з душею: народні іграшки

Народна іграшка - це не просто забавка. Це спадщина, подібно до рідної мови, казки, пісні. Вона зберігає памʼять про історію нашого народу, його звичаї та традиції, спосіб життя та культуру. Колись іграшки виготовляли з підручних матеріалів: дерева, тканини, глини, і навіть тіста та сиру. Матері й бабусі створювали їх з особливою ніжністю та турботою, вкладаючи в них тепло рук і любові, тому й кажуть - не живі, але з душею.
Саме народним іграшкам було присвячене чергове заняття розмовного клубу "Мова - це наша світлиця", яке відбулося у бібліотеці «Преображенська» минулого четверга. Для його учасників бібліотекарі підготували народознавчу вікторину з розгорнутими відповідями. Завдяки їй діти дізналися, які забавки були поширені на теренах України, з яких матеріалів їх виготовляли, що вони символізували і яке значення мали для наших предків. А після вікторини на дітей чекали настільні ігри, які стали логічним продовженням розмови про народні іграшки.
Усі присутні не тільки збагатили свої знання і весело провели час, а й вкотре переконалися, що наша культура – жива, цікава і сучасна!