середу, червня 29, 2022

Ця книга про добро..

 У видавництві "Веселка" була надрукована книга Любові Загоровської "На  їхніх маленьких плечах...". Проілюстрували книжку юні художники - студенти Київської дитячої Академії мистецтв. Герої оповідань - діти, які знають, що таке війна, страждання, самотність. Багато з них свідомо взяли на себе тягар цієї війни - як тільки можуть, допомогають захисникам Вітчизни. Ось оповідання "Ілонка". Про дівчинку, яка зробила браслетики-обереги для воїнів. Вона принесла їх в штаб до волонтерів. Втомлені молоді жінки зацепеніли. На клаптиках тканини було вишито різні побажання: " Тримайте над нами небо!", "Брату, якого я не знаю!", "Хай оминають кулі!"... Щодня вона залишала по 10 браслетів, бо хотіла вишити рівно 100. І вірила, що ці браслетики комусь допоможуть. "Намалюю оберіг" - оповідання про хлопчика 7 років. Ілля  - особлива дитина, у якого неслухняні руки і ноги і майже не говорить. Якось він гуляв з татом у парку і побачив цікаву палатку, яку оточили діти. В ній діти писли листи і малювали солдатам, які воювали.  Хлопчику запропонували щось написати, але він не міг цього робити. Тоді йому запропонували намалювати щось."Намалюй те, що хочеш передати солдату". "Я дуже довго малюю. Внизу аркуша - танк з гарматою. В небі - чужий літак. Замислююся, як намалювати слово "чужий", а потім малюю його чорним олівцем. З чужого літака летять снаряди, але наш танк непереможний. Я позначаю його синьо-жовтим прапором, бо це наш колір. А уночі мені сниться солдат на танку, і я точно знаю, що в нього не попаде жодна куля. Бо в кишеньці він носить мій малюнок". "Немодне заняття" - оповідання про дівчинку Олесю, яка була волонтером. В магазині вона збирала продукти для бійців. І заплакала, коли побачила, що хлопчик з сестричками віддав упаковку вафель та з кишень дістав три гривні, які дівчатка поклали до скриньки. "Вони ж...Вони так дивилися на ті вафлі. А віддали. І останні гроші віддали". Волонтер відповіла: " Ти просто пам'ятай про цих дітей. Бо вони - справжні, і те, що вони роблять - теж справжнє". В книзі 23 оповідання, які  справляють незабутнє враження, змушують плакати і сміятися, вірити і надіятись. А рік видання книги - 2018 ! А враження таке, що написано все це сьогодні. Ніколи ніхто не переможе нашу рідну Україну, в якій діти будь-якого віку є справжніми патріотами, синами та дочками своєї країни!



















суботу, червня 04, 2022

Дитинство, обірване війною...


          Моє дитинство, вбите на війні...

Війна - страшне слово! Війна жорстока, жахлива, людиновбичва. Це найважче випробування для народу. Найбільш беззахисними і вразливими виявляються в цей час діти. Їхне дитинство безповоротно йде, йому на зміну приходить біль, страждання, втрати рідних і близьких. Жорстока війна не шкодує мін, гранат, кулеметних пострілів, знищуючи на своєму кровавому шляху квітуче дитинство. Війна викрислила з життя безліч дитячих доль. В Україні офіційно число дітей - жертв - 261. Цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановленням в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях. Багато дитячих життів забрала війна. Їхні романтичні мрії про подорожі, відкриття, дружбу, любов не збулися. У діток, які загинули, ніколи не буде відпочинку на морі, походів в гори, мандрівок Україною і світом. Ніколи не буде випускного балу, весільних суконь. Вони не встигли пізнати кохання, не встигли одружитися, народити сина або дочку. Ніколи не буде святкових свічок на день народження. Тільки горитимуть свічки на могилах та в церквах.
Кожна смерть - невимовно болюча.  Коли гинуть на  війні діти - душа і серце  розривається.  І хочеться кричати від розпачу "Чому?". 4 червня у світі відзначається Міжнародний день безневинних дітей - жертв агресії (Постанова Генеральної асамблеї ООН від 19 серпня 1982 року). Згідно з Постановою Верховної Ради України від 01.06.2021 р. № 1490-I|X  "Про вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України" 4 червня  в Україні вшановують пам'ять дітей, які загинули під час війни. По всьому світу проходять акції . Порожні дитячі візочки, порожні шкільні автобуси на площі Ринок сьогодні - це символи життів маленьких янголят, які зараз захищають небо над Україною. В нашій пам'яті вони назавжди залишаться юними, веселими, задеркуватими.



                                                                          
Загадаємо бажання, найдорожче у світі -
Щоб настав мир в країні, і не гинули діти !