Поезія - це життя мови

Українська мова - надзвичайно красива та мелодійна, а душа - співуча. Нам, українцям, інколи хочеться не просто говорити, а говорити віршами. Та, на жаль, не всі здатні у віршованій формі передати багатогранність моменту, знайти серед тисячі слів і рим саме ті - особливі. Але завжди можна звернутися до майстрів поетичного слова. Саме це і зробили учасники розмовного клубу, заняття якого відбулося 18 квітня у бібліотеці "Преображенська". Усі присутні пригадали українських поетів-класиків, імена яких широко відомі не лише в Україні, а й за її межами. Також познайомилися з творчістю поетів-сучасників. Діти із задоволенням декламували вірші, які вивчили на уроках літератури, і  навіть спробували себе у ролі поетів, добираючи рими та складаючи докупи вірші зі слів та словосполучень.
Зрештою, усі дійшли висновку, що поезія вчить нас бачити прекрасне у простих речах, а вивчення віршів не тільки розвиває мовлення, але й допомагає розширити словниковий запас та глибше зрозуміти мову, якою ми спілкуємося.

Творча зустріч з Анною Багряною

 27 квітня відбулась зустріч учнів школи № 43 з Анною Багряною, відомою українською поетесою, письменницею, драматургом, яка в дитинстві проживала в Солом'янському районі Києва. З міркувань безпеки подію було організовано в приміщенні навчального закладу № 43. Спілкування з дітками пройшло в дружній теплій атмосфері, були запитання про  творчість письменниці для дітей, про її особистий шлях до успіху, про захоплюючий досвід її п'єс у театральних виставах Києва, Донецька, Чикаго (США), Штіп (Македонія), її перекладацької практики. Анна докладніше розповіла про  свої твори та п'єси для дітей. Зокрема, про роман "Вітрова гора" - глибоке, світле і дуже актуальне українське фентезі, написаний для дітей і молодших підлітків, які полюбляють захопливі фантастичні історії, цікавляться українською міфологією та історією, життям ровесників в інших країнах. Твір отримав спеціальну відзнаку від Дари Корній і Тали Владимирової "Сучасне українське фентезі" у номінації "Романи" Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п'єс, пісенної лірики та творів для дітей "Коронація слова" (2020).

Любов до книги виховує дітей відповідальними та самодостатніми особистостями. Завітайте до нашої бібліотеки, нам є чим вас зацікавити.

#бібліотекиСолом'янки #бібліотекаПреображенська #українькіПисьменники #поезія #книги #діти #підлітки #АннаБагряна #школа #школа43

Вдивляйся в звичне і ти побачиш незвичне

17 квітня - День поезії хайку. Коротенькі вірші, сповнені глибокого філософського змісту, набирають популярності у всьому світі: створюються форуми шанувальників, проводяться різноманітні конкурси. Ось, наприклад, в 2013 НАСА оголосила конкурс на краще послання англійською мовою у формі хайку для відправлення на Марс. Для українців же "хайку" - досить нове та незвичне слово. То що ж це таке? Спробуємо з'ясувати.. 
Хайку - короткий, лише в три рядки вірш, родом з Японії. У ньому немає рими, і тільки ритм відрізняє його від прози. В хайку автор не намагається намалювати мальовничу картину, а помічає щось незвичне в звичних речах. Почуття передаються не прямо, а опосередковано - через образи природи, окремі деталі навколишнього світу. Кожний може прочитати хайку по-своєму, знайти співзвучність своїм  думкам. Щоб осягнути такі вірші потрібно тонко сприймати природу, вміти насолоджуватися виглядом звичайної квітки чи пташки. 

Портрет Басьо кінця XVIII ст.

Хайку не містить повчань. Його завдання - створити поетичну картину, яка збентежить душу та заставить читача замислитися. В цих віршах не прийнято писати про кохання, а також релігію та політику.

І зимування - свято

Якщо в твоєму серці -

Квітуча слива!

Ці три рядки написані Мацуо Басьо. Саме його вважають головним поетом цього жанру. До речі, люди, які пишуть хайку, називаються хайдзинами.
У 1680 році Басьо створив перший варіант хайку. До речі, над ним він працював три роки:

На голій гілці
самотній ворон тихо старіє.
Осінній вечер.

Також з хайку пов'язані такі японські імена як Йоса Бусон, Кобаясі Ісса, Масаока Сікі. Цей жанр привертав увагу і українських поетів, приміром В.Коломійця. А над перекладами хайку в Україні працювали Микола Лукаш, Іван Бондаренко та Геннадій Турков.

Отож, у світі техніки, бетону та заліза людині важко побачити красу природи. Тому, коли ви втомитесь від метушні, візьміть в руки книгу з поезією японських хайдзинів, і відчуйте як спокій наповнює ваше серце.

Весняний дощ!
Шкода мені людей, 
Які не вміють вірша написати.
                                  Йоса Бусон

     

Поезія - це життя

Щорічно 21 березня ми маємо свято - Всесвітній день поезії. Цей день було встановлено за ініціативи ЮНЕСКО. "Поезія - це стан душі, коли вона увись летить. Слова складаються в вірші - співати хочеться і жить."

 Сьогодні ми хочемо познайомити   любителів поетичного слова з   авторкою поетичних збірок,   перекладачкою Галиною Крук. Письменниця живе і працює у  Львові. Переможниця Літературної премії імені Богдана-Ігоря Антонича "Привітання життя" (1997); лауреатка премії "Гранослов" (1997) та видавництва "Смолоскип" (1997). Авторка поетичних збірок для дітей та дорослих. Вірші та оповідання для дітей друкувалися в дитячих часописах та антологіях. 2 книжки перекладені 15-ма мовами світу. Написала українсько-англійську абетку для дітей, які тільки починають вчити англійську мову.

"Я не вмію писати вірші на замовлення. Для мене найгіршою мукою в дитинстві було прохання написати якийсь вірш на день народження тітці чи бабусі. Напевно, тому, що це виглядало як якась форма насилля над своїм творчим "я". З іншого боку, є ще відповідальність за те, що робиш. І якщо ти розумієш, що своїм текстом можеш когось спонукати до чогось, то тим більше відповідальний за те, що робиш." (Г.Крук)

Поезія

Галина Крук "Доросла"(Видавнитво Старого Лева)

"Боже, якщо ти планував мені стільки всього
треба було дати мені нерви, як корабельні канати

треба було мені дати шкіру огрублу, як парусина

треба було мені дати серце важке, як якір

щоб отак кинув його за борт -

і жодні хвилі його не зрушують з місця

у відкритому морі

у відкритому як рана морі

у відкритому як смертельна рана солоному морі

кажеш мені:

греби руками, дитино, греби руками,

доки я вигадую весла"

(Дуже відповідає стану нашої душі сьогодні як на мене)              

     14 грудня 2018 року книжка "Раз овечка, два овечка" здобула перемогу в номінації "Поетична книжка року в "Топ БараБуки" . Авторка запрошує усіх: "Гайда за овечками. І обов'язково не забудьте позбирати кульбабки на кожному-кожнісінькому розвороті".                                                                                                                                 

Книги  Галини Крук є в бібліотеці "Преображенська".