Линуть в небі журавлі. А курличуть до землі...

          13 вересня  - Міжнародний день журавля

   Вперше День журавля святкували в 2002 році в США. Вчені-екологи звернули увагу на зниження чисельності американського виду і почали підкладати яйця в гнізда журавлів інших видів, які вирушали на гніздування в безпечні місця. День, коли на гніздування вирушив весь виводок врятованих птахів, був оголошений новим екологічним святом, а журавель став символом олрганізацій, що охороняють природу. Журавлі живуть на всіх континентах, окрім Антарктиди і Південної Америки. В неволі журавель може прожити 80 років, а на свободі - до 20. В Червону книгу України занесені журавель сірий і журавель степовий. Журавель сірий гніздиться на важкоприступних болотах Полісся та Лівобережного Лісостепу. Зимує у Північній Африці, Західній та Південній Азії. Журавель степовий гніздиться у Херсонській, Запорізькій, Донецькій областях і Криму. Зимує у Північній Африці та Південно-Східній Азії.

   За східним віруванням в журавлів перетворюються душі славних воїнів, які полегли в боях. Дагестанський поет Расул Гамзатов написав вірш "Журавлі". "Мені  часом здається, що солдати, які не повернулися з боїв, , не полягли, а залишились жити, перетворившись в білих журавлів..." Кожної осені журавлі поспішають до місць зимівлі. Журавлі летять трикутником, або, як кажуть у народі, ключем. Летять уночі й удень. І в ясну, і в похмуру, туманну осінню погоду з височини долинає їхнє протягло-співуче і немовби сумне курликання.   

                                                   Летять у вирій журавлі                                                                                                                        Над спорожнілими полями,                                                                                                                  Лісам, де літо пробули,                                                                                                                          Вони кричать:"Летімо з нами!"

                                                                   (З.Александрова)

Журавель є героєм багатьох літературних творів: казок, оповідань, легенд, пісень. Поети присвятили цьому дивному птаху свої вірші.

Тому веселиками звуться журавлі, що прилітають до веселої землі,

що теплий день приносять на крилі і залишають в нашому селі.

   Лиш навесні веселики вони, а журавлями звуться восени,

   бо журяться, у вірій летючи, бо не заміниш рідний край нічим.

                                                       (Г.Паламарчук)

На болоті журавель цілий день збирав щавель.

Назбирав собі на борщ, та якраз вперіщив дощ,

І щавель знесла водиця, - без борщу лишилась птиця.

З того часу журавель сировим жує щавель.

                                                      (М.Стельмах)

Журавлики - журавлі, де літали ви, малі,

Де бували?

- Ми у теплі краї, у казкові гаї мандрували.

- Розкажіть, журавлі, як на дальній землі зимували?

- Ми в казкових гаях все по рідних краях сумували.

                                                    (П.Воронько)

Журавлі летять, курличуть, шлють останнє "прощавай!",

Літечко з собою кличуть, забирають в теплий край.

        Ой, як жалко мені літа і журавликів моїх.

        Та не буду я тужити, бо весною стріну їх!

                                                    (М.Познанська)

Був собі журавель та журавочка, накосили сінця повні ясельця.

Наша пісня гарна і нова, почнем її знову: був собі журавель...

                                                  (українська народна пісня)

Здалеку під небом, в вирій летячи,

Голосно курличуть журавлів ключі.

                                                    (Я.Щоголів)

Журавлику мій сірий, ти вже летиш у вирій...

Курли - курли - курли - побачимось коли?!

Тобі услід кричу, от-от і сам злечу.

Та голос долина: жди, як прийде весна!

Вернусь, коли нова почне рости трава.

                                                     (Т.Майданович)

Журавлі - дивні птахи, які прикрашають землю. Про них можна прочитати в багатьох книжках, які є в нашій бібліотеці. Дуже хочеться, щоб наші діти зацікавились птахами, яких залишилось небагато і замислились над тим, як треба берегти природу. Наше життя не сповільниться від того, що якийсь птах залишиться людині лише на малюнках. Але кожен із захопленням дивиться на небо, коли чує курликання і проводжає поглядом пташинні зграї. Бажаємо всім побачити і почути це чудо! 

                                                       Кру! Кру! Курли! То журавлі линуть від нас в теплі краї.

Небо тумани все затягли. Линуть на південь там журавлі.

Линуть, курличуть: "Кру! Кру! Курли!".

Весна настане - вернемось ми.

                                                (К.Перелісна)

Література

•  Азбука природи України. -К.: Школа, 2001- 77 с.
• Большая энциклопедия природы для детей. -М.,1994.
• Дивовижні історії: Оповідання. -Х., 2006.- 64 с.
• Заянчковський, І. Пастухи та артисти. - К.: Веселка,1981 - 253
• Землянських, І. Наші птахи. - К.:Богдана,2004.- 48 с.
• Ілюстрована енциклопедія тварин. -Харків.: Пегас,2007.- 112 с.
• Казки про тварин. -К.:Махаон-Україна, 2007.- 64 с.
• Лисичка і журавель. - К., 2014.
• Тварини: Дитячий ілюстрований атлас. - Харків.: Клуб.сім.дозв.,2012.- 48 с.
• Тварини і рослини світу:Енциклопедія. -Львів: Аверс,2002.-176 с.
• Тваринний світ України: Енциклопедія-довідник. -К.: Школа, 2006.-78 с.
• Червона книга України.Вони чекають на нашу допомогу.-Харків,2008. -220с..

ОСІНЬ ЗОЛОТАЯ ТИХО-НІЖНО ХОДИТЬ

                                                              Осінні листочки

                                            Листочки танцюють, листочки кружляють
                                            І ковдрою людям під ноги лягають.
                                            Червоні, зелені на ковдрі малюнки -
                                            Це осінь малює свої візерунки.
                                            Листочки дубові, листочки кленові,
                                            Брунатні, смарагдові і пурпурові.
                                                                              (Ю.Каспарова)

                                               Осінь на землю тихенько спускається
                                               В небі летить, наче птах.
                                               Крилами-хмарами небо вкривається.
                                              Пухом тумани із крил її падають,
                                              Стеляться в вільних степах.
                                              Літо зелене і радісне згадують.
                                              Стріпує крилами осінь широкими,
                                              Роси спадають у млі,
                                              Ллються крізь неї дощами-потоками.
                                              Літо веселе, співоче минається,
                                              Спокій стає на землі...
                                              Тиха, задумлива осінь спускається.
                                                                                             (М.Рильський)
                                

Давньослов'янське слово "осінь" означало "час жнив". Часто ми чуємо: рання осінь, золота пора, пізня осінь. Осінь нагадує вередливу царівну, котра то теплом повіє, то щедро золотом посипле, а то й може закапризувати чи заплакати, немов оте мале дитя.

Вересень

           Квіти в полі відцвітають, з дому птахи відлітають.

 Кличе вересень у гості золоту красуню осінь.

Назва першого місяця осені пов'язана з медоносною рослиною вересом - рослиною, дуже поширеною на Поліссі. Цей вічнозелений кущ квітує з серпня і до кінця жовтня. Дотепер деінде збереглися й інші, давні назви: ревун (в цей час олені влаштовують свої шлюбні турніри і ревуть), зарев (починає жовтіти листя), сівень (час масового висівання збіжжя), маїк (деякі рослини вдруге цвітуть). 

Жовтень

              Нам приніс дарунки жовтень: всі дерева стали жовті.

             Скрізь усе розфарбував - де ж він фарби стільки взяв.

Жовтень - середина осені, пора жовтого листу. Є інші назви місяця: грязень (від грузьких доріг), хмурень (надмірно похмурих днів), листопадник (період опадання листя), зазимник (появи перших відчутних заморозків). Однак найточнішою, напевно, можна вважати назву - весільник. Починаючи від Покрови, тобто 14 жовтня, вже дозволялося справляти весілля. "Жовтень на весілля багатий".

Листопад

Всі звірята в листопаді засинати в нірках раді.

  Ведмежатко до весни спить і бачить дивні сни.

Листопад не потребує пояснень, бо в самому слові чути шелест листя, що падає на землю. Цікаві й місцеві назви листопада - напівзимник, ворота зими, грудкотрус, листопадень, падолист.

В бібліотеці можна ознайомитися з виставкою, яка присвячена ОСЕНІ.

                         

Це - моя Україна, це - моя Батьківщина!

                                   Споконвічна - рідна земля.

                                   Незалежна - держава моя.

                                   Вічна і завжди єдина

                                   Ненька моя - Україна. 

                 (М.Бук)

   24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла історичний документ - " Акт проголошення незалежності України". Україна вступила в новий етап історії.  Відтоді ця дата в нашій державі відзначається як загальнонаціональне свято- День Незалежності. Це свято омріяне та виплекане багатьма поколіннями героїчних борців за волю і незалежність України. Споконвічна мрія народу України - жити в самостійній незалежній державі - збулася.

   23 серпня - День Державного прапора України. 28 січня 1992 року Верховна Рада прийняла постанову про Державний прапор України. Кольори прапора мають відбивати небо над золотими ланами пшениці - бо символами нашої країни є чисте небо і пшенична нива. День Державного прапора України відзначається згідно з Указом Президента від 23 серпня 2004 р. із змінами від 7 серпня 2009 р.

                                    Прапор - це державний символ,

                                    він є в кожної держави;

                                    Це для всіх - ознака сили,

                                    це для всіх - ознака слави.

                                    Синьо-жовтий прапор маєм:

                                    синє - небо, жовте - жито;

                                    прапор цей оберігаєм,

                                    він - святиня, знають діти.

                                    Прапор свій здіймаєм гордо,

                                    ми з ним дужі і єдині,

                                    ми навіки вже - народом,

                                    українським, в Україні.

                                                           (Н.Поклад)

     В нашій бібліотеці представлена виставка-пізнання "Соборна Україна - нині Незалежна, як квітка синьо-жовта розцвіла".

                                          

Діти подарували нами свої малюнки, присвячені рідній Україні. 
                       

                                     

КОРОЛЬ СОЛОДОЩІВ - ШОКОЛАД

11 липня - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ШОКОЛАДУ

                                    Хтось галактики вивчає у потужний телескоп.
                                     Хтось мікроби розглядає в електронний мікроскоп.
                                     Я погодився б охоче на складний експеримент:
                                     їсти шоколад до схочу замість супу і котлет.
                                     В шоколаді помічаю переконливий ефект:
                                     неймовірно розвиває хитрість, спритність, інтелект.
                                     У дослідженнях існує прикрий лиш один момент, -
                                      "Тато-банк" не фінансує цей складний експеримент.
                                                                                                (Леся Вознюк)

Всесвітній день шоколаду відзначається щорічно 11 липня. Батьківщиною свята є Франція, яка започаткувала його в 1995 році.

Від самого слова "шоколад" стає солодко у роті. А з чого виготовляють шоколад?!! Його роблять з бобів какао, які колись росли тільки на американському континенті. Першим європейцем, який побачив цю рослину, був Христофор Колумб. А привіз їх до Європи, разом з іншими "невідомими" рослинами (томатами, ананасами, авокадо) інший мандрівник та завойовник - Фернан Кортез. Сталося це у 1521 році. Американські народи майя та ацтеки  виготовляли з бобів како напій, який звався у них "какауатль". Але у Європі одразу винайшли інший рецепт приготування йього напою, і тепер ми знаємо його, як "гаряче какао".. Через 100 років після цього, головний кухар іспанського короля винайшов інший напій з олії какао, який ми знаємо, як "гарячий шоколад". А ще через 200 років голандський кондитер Конрад Ван Хутен додав до олії какао-порошок того ж какао та цукор, а потім залив його у спеціальні форми. Після охолодження у нього вийшло те, що всі ми знаємо, як "плитка шоколаду".

                                                З какао цукерка ця і з молока,

                                                Буває солодка, буває гірка,

                                                Буває начинка: ізюм чи горіх,

                                                Поділимо плитку велику на всіх!

                                                Якщо запитаємо навіть в малят,                 

                                                Усі нам підкажуть, що це... ШОКОЛАД!

 У наших читачів є улюблена книга "Чарлі і шоколадна фабрика", автор якої англійський письменник Роальд Дал. Він заявив про себе як видатний дитячий письменник, коли продаж його книги "Чарлі і шоколадна фабрика" сягнув 125000 примірників за 5 років від дня першої публікації. З того часу вона друкується багатьма мовами. Українські читачі познайомилися з нею нещодавно. За словами Р.Дала, основою казки стали дитячі враження автора. Учні школи-інтернату "Рептоне", де навчався Роальд, час від часу отримували в подарунок просту сіру коробку. Це був подарунок від великої шоколадної фабрики "Кедбері". Малий Роальд мріяв про роботу в кондитерській лабораторії, мріяв створити оригінальний, незвичайний сорт шоколаду. А через 35 років він згадав ті маленькі картонні коробки та шоколадки-новинки всередині їх. Роальд Дал почав писати книгу під назвою "Чарлі і шоколадна фабрика". Робота над книгою велася в 1961-1962 рр. Це був нелегкий період у житті письменника (тяжко хворів син, померла донька). Щоб підтримати своїх дітей (всього їх було п'ятеро), Р.Дал почав вигадувати для них казки. Дітям подобалися казки і вони просили розповісти продовження. Так Р.Дал почав писати "Джеймс і гігантський персик",

      

 а потім зразу ж - "Чарлі і шоколадна фабрика". Книга про хлопчика Чарлі, бідного, завжди напівголодного, який понад усе любив ласувати шоколадом. Але така нагода випадала хлопчикові тільки раз на рік, коли на день народження йому дарували маленьку шоколадну плиточку. Чарлі примудрявся їсти її крихітними шматочками, розтягуючи задоволення на місяць... А неподалік від хатинки, де мешкав Чарлі, знаходилася найвідоміша у світі шоколадна фабрика...Чарлі і шоколадна фабрика...
    ЗАПРОШУЄМО ДО ЧИТАННЯ!