Про книгу, літо та канікули

Літечко на дворі. І сьогодні ми представляємо книгу авторки Ніни Фіалко  "Літні забави", яка складається з двох оповідань. Перше оповідання про літні пригоди столичного школяра Яна під час довгоочікуваних канікул. Хлопчик був постійним відвідувачем комп'ютерного клубу, де на нього чекали  "безрукі бандити". Батьки знали про це, і щоб вберегти сина, вони відправляють його до дідуся з бабусею в село. Хлопчик їде з батьком, який радів ступивши на землю, де минуло його дитинство і мріяв, щоб і син полюбив її. "Доля непердбачлива і розкидає людей по світу за своїми законами, які часто не співпадають із їхніми бажаннями. Та рідна сторона, що називається малою Батьківщиною, прив'язує так міцно, що де б людина не перебувала, думками лине завжди до неї. Не минає жодної нагоди доторкнутися до тієї землі, на яку ногою ступала вперше" (слова авторки). Ян познайомився з хлопчиком пастухом. І почалися пригоди... Ян "відкрив" для себе Острівське цілюще джерело, познайомився з коровою на ім'я Ромашка, з бичком, з козою Машкою і кізочкою Голубінкою, з цапком Тимком, з песиком Бровком. Знайомства виявилися цікавими, смішними, Не просто налагодити стосунки з сільськими тваринами. А якось Ян вирішив зробити таке, за що можна отримати винагороду. Спочатку ловив колорадських жуків, за кожного отримував копійку. Ох і "важка" ця робота. А потім назбирав смородини і поїхав з бабусею в місто продавати її. Ян отримав перші уроки бізнесу. Яким виявився бізнес хлопчика, можна прочитати на сторінках книги. Мова розповіді дуже легка. Пригоди Яна в селі і кумедні, і повчальні, і незвичайні як для хлопчика з великого міста.  В книзі є ще цікава, пізнавальна, навчальна повість "Досліди у гелевому мурашнику". Для дочки Настуні тато знайшов у магазині незвичайну  гру - гелевий мурашник. Ця гра-дослід змусила Настуню та її  брата Сергійка попрацювати в Інтернеті і назбирати інформацію про мурахів, які існують уже більше сорока мільйонів років. Вони узнали про види мурахів, чому називають їх "санітарами", про їх працелюбність, про їх професії,  взаємовідносини в мурашнику. Свої знання діти використали під час уходу за мурахами в гелевому мурашнику, а також під час спостереження за лісовим мурашником. Прочитавши повість, можна дізнатися про те, що одна колонія мурах знищує за літо до двохсот п'ятидесяти  кілограмів гусениць. А перебуваючи вниз головою, може утримувати вантаж масою 500 міліграмів, що в 100 разів перевищує власну вагу. Ця повість і художня, і навчальна. Вона містить багато інформації про життя маленьких істот - мурах. А ще є трохи фантастики: діти мріяли стати маленькими, щоб потрапити в серцевину мурашиної держави. І поспостерігати, які в них порядки. Чому б і не спробувати зазирнути до мурашнику. Ой, і скільки цікавого відбувається в ньому... Маленькі істоти під ногами людини мають своє життя! Повість вчить любити природу, вивчати її, берегти.  Книга має назву "Літні забави". Але це не тільки забави. Це розповідь про відносини між дітьми,  дорослими та дітьми.. Про тварин -великих та маленьких, про джерела чистої води, про ліс, про відношення людини до природи. Книгу цікаво читати і дитині, і дорослому. Ще можна її читати в колі друзів. Чудова нагода висловити свої думки, розповісти про свій досвід спілкування з однолітками та  тваринами - і великими, і маленькими.  Ніна Фіалко  "Літні забави". - Тернопіль :"Богдан",2019.

Ця книга про добро..

 У видавництві "Веселка" була надрукована книга Любові Загоровської "На  їхніх маленьких плечах...". Проілюстрували книжку юні художники - студенти Київської дитячої Академії мистецтв. Герої оповідань - діти, які знають, що таке війна, страждання, самотність. Багато з них свідомо взяли на себе тягар цієї війни - як тільки можуть, допомогають захисникам Вітчизни. Ось оповідання "Ілонка". Про дівчинку, яка зробила браслетики-обереги для воїнів. Вона принесла їх в штаб до волонтерів. Втомлені молоді жінки зацепеніли. На клаптиках тканини було вишито різні побажання: " Тримайте над нами небо!", "Брату, якого я не знаю!", "Хай оминають кулі!"... Щодня вона залишала по 10 браслетів, бо хотіла вишити рівно 100. І вірила, що ці браслетики комусь допоможуть. "Намалюю оберіг" - оповідання про хлопчика 7 років. Ілля  - особлива дитина, у якого неслухняні руки і ноги і майже не говорить. Якось він гуляв з татом у парку і побачив цікаву палатку, яку оточили діти. В ній діти писли листи і малювали солдатам, які воювали.  Хлопчику запропонували щось написати, але він не міг цього робити. Тоді йому запропонували намалювати щось."Намалюй те, що хочеш передати солдату". "Я дуже довго малюю. Внизу аркуша - танк з гарматою. В небі - чужий літак. Замислююся, як намалювати слово "чужий", а потім малюю його чорним олівцем. З чужого літака летять снаряди, але наш танк непереможний. Я позначаю його синьо-жовтим прапором, бо це наш колір. А уночі мені сниться солдат на танку, і я точно знаю, що в нього не попаде жодна куля. Бо в кишеньці він носить мій малюнок". "Немодне заняття" - оповідання про дівчинку Олесю, яка була волонтером. В магазині вона збирала продукти для бійців. І заплакала, коли побачила, що хлопчик з сестричками віддав упаковку вафель та з кишень дістав три гривні, які дівчатка поклали до скриньки. "Вони ж...Вони так дивилися на ті вафлі. А віддали. І останні гроші віддали". Волонтер відповіла: " Ти просто пам'ятай про цих дітей. Бо вони - справжні, і те, що вони роблять - теж справжнє". В книзі 23 оповідання, які  справляють незабутнє враження, змушують плакати і сміятися, вірити і надіятись. А рік видання книги - 2018 ! А враження таке, що написано все це сьогодні. Ніколи ніхто не переможе нашу рідну Україну, в якій діти будь-якого віку є справжніми патріотами, синами та дочками своєї країни!

Дитинство, обірване війною...

          Моє дитинство, вбите на війні...

Війна - страшне слово! Війна жорстока, жахлива, людиновбичва. Це найважче випробування для народу. Найбільш беззахисними і вразливими виявляються в цей час діти. Їхне дитинство безповоротно йде, йому на зміну приходить біль, страждання, втрати рідних і близьких. Жорстока війна не шкодує мін, гранат, кулеметних пострілів, знищуючи на своєму кровавому шляху квітуче дитинство. Війна викрислила з життя безліч дитячих доль. В Україні офіційно число дітей - жертв - 261. Цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановленням в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях. Багато дитячих життів забрала війна. Їхні романтичні мрії про подорожі, відкриття, дружбу, любов не збулися. У діток, які загинули, ніколи не буде відпочинку на морі, походів в гори, мандрівок Україною і світом. Ніколи не буде випускного балу, весільних суконь. Вони не встигли пізнати кохання, не встигли одружитися, народити сина або дочку. Ніколи не буде святкових свічок на день народження. Тільки горитимуть свічки на могилах та в церквах.
Кожна смерть - невимовно болюча.  Коли гинуть на  війні діти - душа і серце  розривається.  І хочеться кричати від розпачу "Чому?". 4 червня у світі відзначається Міжнародний день безневинних дітей - жертв агресії (Постанова Генеральної асамблеї ООН від 19 серпня 1982 року). Згідно з Постановою Верховної Ради України від 01.06.2021 р. № 1490-I|X  "Про вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України" 4 червня  в Україні вшановують пам'ять дітей, які загинули під час війни. По всьому світу проходять акції . Порожні дитячі візочки, порожні шкільні автобуси на площі Ринок сьогодні - це символи життів маленьких янголят, які зараз захищають небо над Україною. В нашій пам'яті вони назавжди залишаться юними, веселими, задеркуватими.

                                                                          

Загадаємо бажання, найдорожче у світі -

Щоб настав мир в країні, і не гинули діти !

Зустріч з письменником

 В гості до бібліотеки "Преображенська" завітав письменник, поет Павло Браницький. Разом з ним учні 4-х класів школи № 43 здійснили екскурс в рідну мову та взяли участь в інсценізації завіршованих нашим гостем казок Г. Х. Андерсена. Діти були у захваті, а ми, бібліотекарі, отримали справжню насолоду від спілкування. Дякуємо Павлові Браницькому за чудову зустріч!

 

Наша мова - мова вічної землі, наше слово - слово вічного народу

 Сьогодні уся світова спільнота відзначає Міжнародний День рідної мови. Рідна мова - це важливий носій цінностей та знань, які передаються від покоління до покоління. Саме тому дуже важливо пам'ятати своє коріння, берегти і шанувати рідне слово, прославляти свою культуру.

 До бібліотеки "Преображенська" завітали учні перших класів школи № 43 з метою поглибити свої знання з рідної мови. Для них них композитор, музикант і виконавець Ігор Якубовський провів цікавий та пізнавальний захід. Він познайомив школярів з творчістю українських авторів. У його виконанні пролунали скоромовки, вірші та пісні. Діти активно приймали участь у мовознавчій грі, яку їм запропонував ведучий. Ми  переконалися у тому, що вони люблять і шанують рідну мову. 

 

Тепер Небесна Сотня ми крилата, щоб зберігати вас, оберігати

   Наша бібліотека долучилася до тихої акції "Ангели пам'яті", яка проходить у різних куточках нашої країни. Вона присвячена вшануванню Героїв Небесної Сотні та всіх, хто віддав своє життя за незалежність України. Разом з нашими читачами ми виготовили паперових ангелів. Біля пам'ятника Олександру Плеханову, студента архітектурного факультету Київського національного університету будівництва та архітектури (КНУБА), героя Небесної Сотні, ми згадали про трагічні сторінки історії нашої країни, поклали квіти та вшанували пам'ять загиблих паперовими ангелами. 

 

Котоманія

 Сьогодні, 17 лютого, європейці святкують День кота. Це чудова нагода обійняти свого домашнього улюбленця та пригостити його смачненьким. А ми пропонуємо вам взяти участь в онлайн-грі, присвяченій цим дивовижним та милим створінням.

 Завдання 1

Завдання 2

Завдання 3