"ЗЕЛЕНІ СВЯТА - ЗЕЛЕНИЙ РАЙ. В ЗЕЛЕНІ, В КВІТАХ МІЙ РІДНИЙ КРАЙ"
Сьогодні в нас Зелені свята.
Замаєна зелено хата.
Маїти листям хату треба,
Бо ж Дух Святий зійшов із неба.
(Х.Лисовецька)
Світле свято Святої П'ятдесятниці належить до найбільших свят церковного року. Його ще називають Зшестя Святого Духа, День Святої Трійці. "Зеленим", "клечальним" або "русальним" називають тиждень перед Трійцею. Три останні дні цього тижня і три перші дні Трійці - Зелені свята. Добрим звичаєм прийшло до нас від діда-прадіда прикрашання української хати квітами та травами, бо саме в травах - сила людська, а квіти несуть людям щастя й красу.
Вся природа в зелені, квітах...Радіє і торжествує світ: кожна людина - Божа дитина й звірина у лісі, й найменша пташина.
Молімося во ім'я Отця і Сина, і Духа Святого,
Й просимо охоронити всіх від усього злого.
У давнину зелений тиждень починався із четверга. У цей день дівчата збиралися гуртом і йшли до лісу, де відбувався старовинний обряд сплітання вінків. А у неділю, у день Трійці, знову дівчата з віночками йшли в той же ліс, щоб вінки розвивати - свою доленьку вгадати. Якщо вінок не засох, то дівчині судилась щаслива доля. У четвер після заходу сонця "водили кущ". Роль куща припадало виконувати найвродливішій дівчині у селі. Дівчину з голови до ніг замаювали зеленим гіллям та квітами. Вона з гуртом дівчат ходила від хати до хати, обрядових пісень співали, Пресвяту Трійцю прославляли. В кожну домівку вступали, господарів вітали. Господарі вгощали дівчат і давали "кущу" гроші, щоб стрічки купити на вінок, який виплітали з польових та лісових квіток. У суботу, напередодні Трійці, до сходу сонця дівчата й жінки йшли в поле, на леваду зілля рвати: материнку, чебрець, конвалію, незабудки, любисток і полин, щоб у букет зібрати та на Трійцю у Церкві освятити. Увечері в суботу прикрашали свої домівки й ворота гілками розквітлої липи. На долівку стелили пахуче зілля та промовляли: "Зелені свята - зелений рай. В зелені, в квітах мій рідний край".
Із джерел народознавства дізнаємось про цікаві народні вірування. У дні Зелених Свят цвіте жито, різноманітними квіточками поленько вкрито. Й народ вірив,що в ці дні прокидаються померлі, і з самісінького рання блукають дівчата, що втопилися. Таких дівчат-утоплениць русалками називають, про них казки, легенди і пісні складають:
Русалки по полю блукають
І різні квіточки збирають,
Та їх у віночки сплітають,
І сумно про долю співають...
У цей день ніхто не купався і не виходив працювати в поле, щоб не потрапити в пастку русалок. Водяні красуні можуть залоскотати й до себе на дно річки взяти, або домашню худобу попсувати.
Найсвятішим деревом колись вважали старий дуб. Усі найважливіші обряди здійснювали під дубом або липою.
Тисячолітній дуб, який названо на честь місцевого героя Максима Залізняка, є патріархом українських лісів і одним із чудес природи України. Знаходиться в урочищі Холодний Яр Чигиринського району Черкаської області. Дуб має "чародійну" силу. Мандрівник, що відпочине під ним, матиме силу у досягненні бажаного.
Всім друзям бібліотеки пропонуємо нашу виставку-настрій, в оформленні якої нам допомогали улюблені читачі.
Рекомендуємо прочитати:
* Бойко, В. Свята українського народу.-К.:Кобза,2000. -64 с.
* Воропай,О. Звичаї нашого народу.-К.:Велес,2005.- 528 с.
* Гоголь,М. Вечори на хуторі біля Диканьки.- К.: Либідь,2008.- 488 с.
* Духи природи.-К.:Дельфін, 1997.- 35 с.
* Калина,В. Рідний край, рідна матінка земля моя.-Луганськ,1998.- 48 с.
* Круковська,В. Святкуймо зелені свята.- Львів.:Євросвіт,2001.- 32 с.
* Радушинська, О.Українські свята.- К.:Калита,2007.- 63 с.
* Русалчин тиждень.-Х.: Фоліо, 2005.- 319 с.
* Скуратівський,В. Білояр.-Тернопіль:Богдан, 2003.- 144 с.
* Українка,Л. Лісова пісня.-Х.:Фоліо,2011.- 536 с.
