Святкуємо Великдень разом з читачами

Великдень - найважливіше християнське свято. Його з нетерпінням чекає кожна родина. Всякий намагається придумати щось креативне, аби великодній кошик був особливим. Наші читачі поділилися з нами своїми фото підготовки до свята. Як бачимо, вони чудово попрацювали, аби великодні смаколики виглядали ефектно та апетитно. А дехто навіть створив власними руками прикрасу для дому - великодній віночок. Дякуємо всім читачам за надіслані фото!

Барви Великодня

Теплі спогади про Великдень в рідній бібліотеці.

  

          

                  

До природи не неси шкоди

Третя субота квітня - Всеукраїнський день довкілля. З цієї нагоди ми підготували тест, метою якого є розширення та поглиблення природознавчих та екологічних знань дітей, виховування бережливого ставлення до природи і природніх ресурсів.

Вдивляйся в звичне і ти побачиш незвичне

17 квітня - День поезії хайку. Коротенькі вірші, сповнені глибокого філософського змісту, набирають популярності у всьому світі: створюються форуми шанувальників, проводяться різноманітні конкурси. Ось, наприклад, в 2013 НАСА оголосила конкурс на краще послання англійською мовою у формі хайку для відправлення на Марс. Для українців же "хайку" - досить нове та незвичне слово. То що ж це таке? Спробуємо з'ясувати.. 
Хайку - короткий, лише в три рядки вірш, родом з Японії. У ньому немає рими, і тільки ритм відрізняє його від прози. В хайку автор не намагається намалювати мальовничу картину, а помічає щось незвичне в звичних речах. Почуття передаються не прямо, а опосередковано - через образи природи, окремі деталі навколишнього світу. Кожний може прочитати хайку по-своєму, знайти співзвучність своїм  думкам. Щоб осягнути такі вірші потрібно тонко сприймати природу, вміти насолоджуватися виглядом звичайної квітки чи пташки. 

Портрет Басьо кінця XVIII ст.

Хайку не містить повчань. Його завдання - створити поетичну картину, яка збентежить душу та заставить читача замислитися. В цих віршах не прийнято писати про кохання, а також релігію та політику.

І зимування - свято

Якщо в твоєму серці -

Квітуча слива!

Ці три рядки написані Мацуо Басьо. Саме його вважають головним поетом цього жанру. До речі, люди, які пишуть хайку, називаються хайдзинами.
У 1680 році Басьо створив перший варіант хайку. До речі, над ним він працював три роки:

На голій гілці
самотній ворон тихо старіє.
Осінній вечер.

Також з хайку пов'язані такі японські імена як Йоса Бусон, Кобаясі Ісса, Масаока Сікі. Цей жанр привертав увагу і українських поетів, приміром В.Коломійця. А над перекладами хайку в Україні працювали Микола Лукаш, Іван Бондаренко та Геннадій Турков.

Отож, у світі техніки, бетону та заліза людині важко побачити красу природи. Тому, коли ви втомитесь від метушні, візьміть в руки книгу з поезією японських хайдзинів, і відчуйте як спокій наповнює ваше серце.

Весняний дощ!
Шкода мені людей, 
Які не вміють вірша написати.
                                  Йоса Бусон

     

Голос - основний засіб спілкування

16 квітня - Всесвітній День голосу. Свято присвячене феномену голоса та його ролі в житті людини. Ідея присвятити голосу особливийй день у календарі і зробити 16 квітня Днем голосу була спочатку запропонована в 1999 році бразильським товаривством ларингології та голосу. У 2002 році португальський професор Маріо Андреа запропонував відзначати День голосу у всьому світі 16 квітня кожного року. В цей день відбуваються заходи за участю лікарів-спеціалістів, чия спеціалізація пов'язана з підтримкою здоров'я голосу людини, профілактикою і лікуванням хвороб голосового апарату. Заходи проводять диктори, теле і радіоведучі, актори, співаки, журналісти, тощо.  Американська письменниця і борчиня за права людей Мая Енджелоу якось зауважила: "Сказані слова важать набагато більше, ніж написані. І саме голос людини надає їм більшого значення". Древні вважали, що голос народжується у серці й уже звідти долинає до наших вух. Численні дослідження стверджують, що за голосом можна визначити риси характеру людини, її соціальний статус і навіть вік, вагу і зріст.

Британські спеціалісти запропонували проводити "Годину тиші": під час роботи або повсякденної активності  пропонується припинити використовувати голос на одну годину та  спробувати вирішити всі питання , завдання, проблеми, які виникли  впродовж цієї години, без використання голосу.                                                                            Можна прочитати в науково-популярній літературі про значення голосу, його збереження. Але ми пропонуємо дітям та батькам  про силу голосу  прочитати в книзі Джані Родарі "Джельсоміно в Країні брехунів". Хлопчику Джельсоміно вдалося за допомогою свого чарівного голосу перемогти злого короля брехунів, а всіх жителів Країни брехунів говорити правду. За книгою знятий художній фільм (1977 рік). І книгу, і фільм ми радимо прочитати та подивитися.

"Подивись в небо"

14 квітня  - День "Подивись в небо", мета якого розширити свої обрії.
Небо - твій вічний друг, який кожного разу по-новому дивиться на тебе. Його бачить кожен, але хтось серцем, а хтось очима.

"Не забувайте дивитися вгору, на зірки, а не лише вниз, собі під ноги.
Спробуйте знайти сенс у всьому, що бачите, й задумайтеся над тим, що зушує існувати цей чудовий світ. Будьте цікавими!" (Стівен Гокінг).

"Якщо ти любиш дивитися на зоряне небо, якщо воно приваблює тебе своєю гармонією і вражає своєю неосяжністю - значить у тебе в грудях б'ється живе серце" (Микола Реріх)

"Знаєш, коли стане дуже сумно, втішно помилуватися як заходить сонце"       ("Маленький принц" Сент-Екзюпері)

 "Подивись на небо - кольори ясні,
  Сумувать не треба - просто посміхнись!
  Подивись на небо - сонце золоте,
  Сумувать не треба -
  Все на краще йде!"                                                                                   (Наталія Май)

                      

Казки написані серцем

Серед відомих казкарів української літератури почесне місце займає Оксана Іваненко. На її творах виросло не одне покоління дітей. Сьогодні, 13 квітня, виповнюється 114 років від дня її народження.

На становлення О.Іваненко як дитячої письменниці значною мірою вплинули сім'я та оточення. Мати її працювала вчителькою у дитячому будинку, батько - редактором газети, а пізніше він також перейшов на вчительську роботу. Поруч з сім'єю Іваненків мешкав Володимир Короленко, автор "Сліпого музиканта". Тому не дивно, що захоплення літературною творчістю до дівчинки прийшло досить рано: вже в шість років вона сама засновує та видає журнал для дітей "Гриб". В 11 років в гімназійному журналі "Слово" друкується її казка "Квіти".

Та справжнім початком свого творчого шляху Іваненко називала 1925 рік, коли у журналі "Червоні квіти" з'явилося її оповідання "До царя", а в 1930 році - перша дитяча книжка "Майка та жабка".

Протягом життя О.Іваненко написала кілька десятків книжок для юних читачів. Серед них: "Дитячий садок" (1931), "Черевички" (1933), "Лісові казки" (1934), "Великі очі" (1936), "Три бажання" (1940), "Куди літав журавлик" (1947), "Казки" (1958), "Кисличка" (1964) та інші.

Окрім казок та повістей для дітей, письменниця працювала в жанрі історико-біографічного роману та повісті. Нею створені життєписи Т.Г.Шевченка - "Тарасові шляхи", Марка Вовчка - "Марія", І.Федорова - "Друкар книг небачених". В її збірці "Води з кринички" розповідається про долі Г.Андерсена, А.Чехова, М.Заньковецької та ін.

Завдяки їй українською мовою заговорили до читачів "Малахітова скринька" П.Бажова, казки Г.Андрсена, братів Грімм, оповідання Толстого, В.Короленка, роман А.Моруа "Тургенєв" та інші.
О.Іваненко внесла вклад і в розвиток дитячої періодики. В двадцятих роках працювала в редакції журналу "Дитячий рух", а пізніше була головним редактором дитячих журналів "Тук-тук" та "Барвінок".
Письменниці присуджено найвищі відзнаки України в галузі літератури: премію ім.Л.Українки (1974) та Шевченківську премію (1986).
Отож, як бачимо, Оксана Іваненко - людина багатогранного таланту. Та найголовніше в ній те, що вона любила дітей, хотіла, щоб вони виросли добрими, розумними та працьовитими людьми. У самої письменниці було щасливе дитинство, і вона прагнула, щоб і у інших дітей воно теж було таким. Саме тому всі її казки, оповідання та повісті такі світлі та добрі. Вони не втрачають своєї актуальні і сьогодні, адже хороші книги ніколи не старіють.