понеділок, грудня 07, 2015

Свято дівочої долі


                                                                 Студень, грудень, мостовик -
                                                 Збив на льоду черевик:
                                       Катерина в гості жде...

                                           
На 7 грудня припадає свято святої великомучениці Катерини. Життя Катерини припало на кінець 3 - початок |4 ст. - період найтяжчих гонінь на християн за часів імператора Максиміліана. Катерина була дочкою грецького царя Ксантоса. Александрія, де мешкала родина царя, вважалася тоді справжнім центром наук та мистецтв. Здібна та допитлива дівчина вивчала філософію, діалектику, ораторське мистецтво, риторику, знала багато мов. Батьки довго шукали нареченого для своєї дитини. За порадою звернулися до старця. Відкрив старець Катерині Красу Христа: чому Його світло - сонячне сіяння, а мудрість Його - керує світом. Загорілася душею Катерина, рученьки свої перед цим Образом склала, на коліна упала - і у ві сні Христос до неї ступив, любо її поблагословив, персня на палець вбирає й так промовляє: "...Роблю невістою своєю нетлінною, навіки-віки. Най за мною ступає, дівкам помагає, добро розсіває, іменем моїм відпускає гріхи..." Сталося так, що заручитися з красунею Катериною зажадав імператор Максиміліан - язичник, який приїхав до Александрії та закохався у дівчину. Але Катерина не зрадила Ісусові, а ще й привернула до нього багатьох людей. Усі її послідовники прийняли мученицьку смерть. Останньою було жорстоко страчено й саму Катерину.  Давні християни на місці страти встановили мармурову колону, на якій висікли зображення св. великомучениці. Ця колона і зараз стоїть у храмі св.Сави. Дівчина загинула, але за великі страждання її шанують і до наших часів як святу великомученицю.

                                                    Катерина по раю ходила,
                                                    Катерина в Господа просила:
                                                     - Подай щастя молодій дівчині,
                                                    Що вгодила святій Катерині...

В Україні ставлення до Катерини було  довірливим і житейським. Свято Катерини називали святом дівочої долі. На Катерину мати запалювала до її образу три свічі, "би рід не переривався...". Дівчина звечора зрізувала вишневу гілочку і ставила у склянці з водою перед іконою Катерини. Як гілочка до Василя (старого нового року) розквітне, то Катерина її чує, їй благоволить і вона до наступного Василя вже буде у парі. Зранку незаміжні дівчата вскладчину зносили до однієї з осель продукти, та готували з них борщ та кашу - вечерю. Ввечері дівчата влаштовували вечорниці. На спільну трапезу мали право приходити парубки без запрошень. За вечерею молодь веселилася, співала пісень, переважно колядових. Тільки танцювати цього вечора не можна було, оскільки триває піст. Опівночі дівчата загортали спільно приготовлену вечерю новим рушником і прямували до воріт "закликати долю".
                                                      Здрастуй, свято Катерини!
                                                      Кликать Долю на гостини
                                                      У світлиці у день свята
                                                      Позбиралися дівчата.
                                                             Горня каші наварили
                                                             І весь вечір ворожили:
                                                             "Тихше, тихше! Гукне Доля
                                                             Чи від хвіртки, чи від поля..."
                                                      Гілочку в саду із вишні
                                                      Потайки ламати війшли.
                                                      До Різдва їй зацвісти -
                                                     Скоро в дом прийдуть свати!.
   
                                               

                           Про свято Катерини можна прочитати в книгах:

*  Маковій, Г. Очі згори// Народознавчі новели. - К.: Генеза, 1996. - 496 с.
*  Скуратівський, В. Дідух: Свята українського народу, - К.: Освіта, 1995. - 272 с.
*  Українське народознавство. - Львів: Фенікс, 1994. - 608 с.
*  Шкода, М. Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу. - Донецьк:ТОВ ВКФ "БАО", 2008. - 544 с.

                   ВІТАЄМО ВСІХ ЗІ СВЯТОМ КАТЕРИНИ !!!



Немає коментарів:

Дописати коментар