ДАЙ НАМ СИЛУ КОЗАКІВ

  
           14 жовтня - День захисника України

День захисника України.  Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (від 14 жовтня 2014 р.) щорічно. З 2015 р. є державним святом і неробочим днем.

                                                  Стань під прапор синьо-жовтий,
                                            стяг відважних прабатьків,
                                            доторкнися позолоти
                                            запорозьких козаків.
                                                        Доторкнися голубизни
                                                        патріотів-вояків.
                                                       Стань під прапором Вітчизни
                                                       серед гордих юнаків.
                                            І засяє над тобою
                                            найдорожчий із клейнод,
                                            шануватимеш з любов'ю
                                            рідну армію і флот.     
                                                       Будеш гордим за чесноти
                                                       героїчних прабатьків.
                                                      Стань під прапор синьо-жовтий
                                                      запорозьких козаків.
                                                                              (О.Лупій)

  14 жовтня - Покрова  Пресвятої Богородиці

                                          То Покрова землю вкрила                                                                                                                 щедрими плодами,
                                          розпростерла ніжні крила,
                                          стала понад нами.
                                                 То - Покрова-захисниця
                                                 людей православних,
                                                 то - Богиня-помічниця
                                                 запорожців славних
                                                                (О.Лупій)

Свято це вперше виникло в Греції. Коли на Константинополь напали вороги й узяли місто в облогу, мешканці зібралися в церкві, щоб вимолити Боже благословення. Опівночі над ними зненацька з'явилася Мати Божа і підняла над головами людей омофор (вишите церковне покривало)  із словами молитви про спасіння світу від бід та страждань. Це був своєрідний знак, який символізував перемогу. Звідси й пішла назва - Покрова. Покров став символом заступництва Пресвятої Богородиці. 

        14 жовтня - День Українського козацтва

     День українського козацтва. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (від 7 серпня 1999 р.) щорічно.

Козаки з особливою довірою ставилися до опіки Богородиці. Ідучі в похід і повертаючись з нього, вони спішили до Неї зі щирою просьбою про заступництво і з подякою за вислухані молитви. Щорічно козаки з великою урочистостю відзначали свято Покрови на Січі у своєму головному храмі св.Покрови. Діва Марія - Покровителька відважних воїнів-захисників Батьківщини. Вона допомогає подолати ворога і визволяє з неволі. 

                                          Всіх ворогів вони здолали,
                                          Всі землі наші зберегли.
                                          Завжди від лиха захищали
                                          І гордо прапор наш несли.
                                                      Сини твоєї Батьківщини.
                                                      В них сила духу непоборна!
                                                      Козацтво - слава України.
                                                      Це гордість наша всенародна!
                                         Щоб зберегти безцінну волю
                                         немало пройдених шляхів.
                                        Лягло й немало ворогів.
                                        Та лиш козак стоїть й понині
                                        На нашій славній Україні.
                         

   Виставка в нашій бібліотеці, присвячена Дню 14 жовтня

Пироговський Олександр Сидорович

  12 жовтня 1965 року бібліотеці № 5 (тоді Залізничного району) м.Києва присвоєно ім'я Пироговського Олександра Сидоровича.

Літопис Другої світової війни зберігає імена мужніх героїв-підпільників, які ні вдень, ні вночі не давали спокою окупантам, вселяли у серця людей надію на визволення рідної землі. В час, коли фашистська навала докотилася до Києва, Залізничний район був основною базою для діяльності міського підпілля. Це сталося тому, що влітку 1942 р. фашисти схопили багатьох  діячів Київського підпілля. Пироговський О.С. був директором лісопильного заводу і очолив міське підпілля. Київські підпільники слідкували за розташуванням ворожих військ, пересуванням ешелонів, збирали відомості про військові об'єкти противника. Розповсюджували листівки, звернення, іншу агітаційну літературу, що закликала жителів міста до активної боротьби проти німецько-фашистських загарбників, розповідали про становище на фронтах. Підпільники мали зв'язок з  партизанськими загонами, що діяли в Київській області і за її межами. Вони забезпечували партизанів зброєю, боєприпасами, медикаментами, передавали розвідувальну інформацію. Перед визволенням Києва, 31 жовтня 1943-го р. гітлерівці заарештували О.С.Пироговського і 6 листопада, після жорстоких катувань, розстріляли його. Але герої не вмирають. Імена мужніх борців з фашизмом живуть у пам'яті народній. З  жовтня 1965 року ім'я О.С.Пироговського носить бібліотека для дітей та з 1984 року його іменем названо вулицю в Солом'янському районі міста Києва.

Про О.С.Пироговського можна прочитати:

                    *Боевые звезды киевлян. - К., 1983

                    *Гулько, М. Бій в імлі. - К., 1986.

                    *Люди легенд. Выпуск 5. - М., 1974

                    * Меморіальні куточки та постійно діючі виставки при публічних                               бібліотеках столиці України: Путівник. - К., 2004.

                    *Подвигом прославленные. - К., 1985.

                    *У битві за Київ. - К., 1973.

                    *Черняк, С. Вічний слід. - К.,1988

                 

В 1986 році  Політвидав України (м.Київ) надрукував книгу "Бій в імлі". Очевидець тих подій М.Л.Гулько не встиг завершити підготовку рукопису. Розпочату ним справу довів до кінця літератор Олександр Деко.Художній твір присвячений подвигу Олександра Сидоровича Пироговського. Повість написано на документальних матеріалах, звітах колишніх підпільних організацій і груп. Тут немає вигаданих осіб, як немає і вигаданих подій. Документальні факти відкривають перед читачем героїчні сторінки київського підпілля.

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК

                                    МОЯ ПРОФЕСІЯ - БІБЛІОТЕКАР

 30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 14 травня 1998 р. 

                                          Споконвіків про книгу знають люди,

                                    Адже то матінка всіляких знань,

                                    Адже то подруга твоя найкраща,

                                    Райдуга казки і бажань.

                                              Бере початок з начерків в печерах,

                                              А згодом - із глиняних плит.

                                              Була вона й на камені близь моря,

                                              А зараз із паперу зроблена лежить.

                                   Незамінна у житті цім повсякденнім,

                                   Розумним хочеш буть - читай,

                                   У ній сторінки мудрості святої

                                   Дорожча грошей - так і знай!

                                              І ось зібрались ми у місці цім святім,

                                              Царить тут дух безсмертний, спокій і добро.

                                              Тут рідний запах книги й фарби,

                                              Немов посіяне зерно.

                                   Посіяне зерно весною,

                                   І колоситься, виростає,

                                   Немов золотить нашу душу,

                                   Коли ми мрієм і читаєм.

                                               БІБЛІОТЕКО наша, з ювілеєм

                                               Хочу тебе я щиро привітати,

                                               Бажаю гарних друзів-читачів,

                                               Щоб вміли твою Книгу славить- прославляти!

                                                             (Влада Гречкосій)     10.11.2011 р.

  Цей вірш школярка Влада присвятила нашій бібліотеці в рік 60-річчя бібліотеки.

Сьогодні, на жаль,не всім книгам знаходиться місце в оселі. Тому актуальним є вислів: "Не викинь книгу на смітник, віддай її в бібліотеку". І  бібліотекарі із задоволенням приймають книги в дар. Деякі книги залишаються в бібліотеці, а іншим ми даємо шанс знайти нового шанувальника. Девіз нашої бібліотеки:                " Кожному читачеві свою книгу, кожній книзі - свого читача". На честь Дня бібліотек ми влаштували ярмарок подарованих книг. Книги можна було вибрати і в бібліотеці, і біля бібліотеки.Ми дуже раді, що всі, хто прийшов до нас, взяли собі книгу. Дякуємо всім, хто дарує бібліотеці книги. Ми запрошуємо зацікавлених до нас в бібліотеку вибрати собі в подарунок книгу. Нам дарують, ми даруємо. І ходить книжечка по колу. Прочитав сам - передай іншому. 

 Із святом Вас. колеги бібліотекарі - хранителі слова і добра! Хай ваші дні робочі будуть яскравими, творчими та іноваційними!

Із святом, шанувальники книги і бібліотеки! 

Кролики - товариські істоти

   26 вересня - Міжнародний день кролів

   Кролі - найближчі родичі зайців. Свійські кролі походять від дикого кроля, який із Піренейського півострова був завезений в інші регіони Європи, до Північної Африки, Південної Америки, Австралії та Нової Зеландії. Одомашнювати цих тварин люди почали понад 2000 років тому і розводити задля м'яса, пуху та гарного хутра. Нині цих тваринок розводять у багатьох країнах світу. Існує близько 80 порід свійських кролів - пухові і хутрові (довго- і короткошерсті), шкуркові, м'ясо-шкуркові, м'ясні та інші. Серед них є справжні велетні, їх так і називають білі велетні і сірі велетні. Серед пухових кролів славляться ангорські. Пух вони дають білий, довгий,дуже теплий, тонкий і легкий. Із нього виготовляють високоякісні вироби: шарфи, щкарпетки, берети, пухові шалі тощо. Кролі їдять траву, корнеплоди, сіно, гілки дерев, зерно, комбікорми.                                          В Україні кролівництво дуже поширене. В селах можна побачити різноманітні породи свійського кроля: сірий та білий велетень, шиншила, віденський голубий, ангорський, сріблястий, чорнобурий та інші. Свійські кролі живуть 6-7 років.

 Найкрупніша порода кролів - це фламандр, або бельгійський велетень. Він буває завдовжки до 90 см, а важить - до 8 кг. До найманших кролів належить карликовий кролик масою до 1 кг.

 У Голландії провели такий дослід: випустили кролів на помідорну плантацію. Довгоухі звірята дружно взялися до діла і знищили увесь бур'ян. Помідорів вони навіть не зачепили.

  Свято було вигадане благодійними організаціями, щоб звернути увагу людей на проблему використання хутра в шубах і м'яса кролів в нашому раціоні, до більш людському відношенню до кролів.

Довгоухий і сіренький,                                                    Сірі, білі, ще й пухнасті,
В нього хвостик є маленький.                                       Є на фермі кроленята.
Дай морвиночки шматочок -                                         Я для них несу травичку,
Кролик з'їсть і ще захоче.                                               З будяків зелену гичку,
Та капуста - наймиліша:                                                 Ще й з капусти качани,
Ні листочка не залишить.                                               Щоб скоріш росли вони.   
         (Ю.Каспарова)                                                                       (В.Мордань)

                                             Гарні та пухнасті кролики вухасті. Мають гострі зуби.

                                    Їсти дуже люблять моркву і капусту, сухарі із хрустом.

                                    Буде тепло влітку, випущу їх з клітки.

                                    Хай собі стрибають, ноги розминають.
                                                                         (В.Паронова)        
                     
                       Кролі є героями цікавих книжок.

 

   Раптом Братець Кролик побачив Братця Черепаху. Зупинився Кролик і постукав в дах будинку Черепахи і спитав, чи вдома господар. А Братець Черепаха відповів, що вдома...
   Ганявся-ганявся Братець Лис за Братцем Кроликом, так і сяк примудрявся, аби його спіймати. А Кролик так і сяк примудрявся, аби його Лис не спіймав...                      Якось Братець  Кролик, перебуваючи у доброму гуморі, біг кудись у справах. Біг, біг, та раптом так натомився - лапи й ті не слухались. І дуже йому захотілося пити. Вже він був майже вдома, раптом бачить - пасеться в полі Матінка Корова. Він і вирішив спробувати свого щастя...

 

   Алісі набридло сидіти без діла поруч з сестрою на березі. Літня спека зовсім розморила її. Коли це просто перед нею прошмигнув білий Кролик із рожевими очима. Ну Кролик то й Кролик, прошмигнув то й прошмигнув...І те Алісі не дивно, що Кролик говорив: "Ой лишенько, ой лишенько! Я спізнюся!" Та коли Кролик дістав із жилетної кишені годинник, поглянув на нього і стрімголов побіг далі, Аліса зірвалася на рівні ноги, - де ж таки, вона зроду не бачила Кролика в жилеті та ще й при годиннику. Вона аж затремтіла з цікавості й побігла слідом за Кроликом...

                                                                                   

   Рваним Вушком називали кролика з білим     пухнастим хвостом. Його назвали так тому, що одне вухо було у нього розідрано, - знак, залишений йому назавжди його першою пригодою в житті. Чорна змія намагалася задушити кролика, але матуся Моллі врятувала його. Кроленя залишилося неушкодженим, тільки його ліве вушко виявилося дуже подертим зубами жахливої змії.

   Бойовий Коник знав майже всіх собак містечка... Ні одна собака не змусить Бойового Коника повернути із шляху перегонів.


                                 Література:

• Аліса в країні чудес. - Харьків:Торнадо,2006. -48с.
• Гарріс, Д.Ч. Казки дядечка Рімуса. - К.:Школа, 2006. - 143 с.
• Світ-дивосвіт: Хрестоматія з природознавства. - К:Лелека,2004.- 224с.
• Сетон-Томпсон, Э. Рассказы о животных. - М.:Эксмо, 2008. - 507 с.
• Сетон-Томпсон,Э. Рваное ушко.-М:Малыш,189. -79с.
• Сусіди по планеті. - К.:Махаон-Україна, 2001. - 96 с.
• Цеханська, О.Ф. Світ тварин.- Харків: Ранок, 2006. -320 с.

                                                                                               В цей день одягніть на свого улюбленця шапочку або колпак і відсвяткуйте з ним це чудове свято.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

                                                               

ЗАГАДКОВІ, НЕЗВИЧАЙНІ ІСТОТИ

        20 вересня   -     Міжнародний день (ніч) кажанів

Вночі з 20 на 21 вересня у світі відзначають незвичайне природоохоронне свято - Ніч кажанів. Багато видів кажанів  - на межі зникнення. Є Міжнародна угода про охорону рукокрилих. Кажани поширені на всіх континентах, крім полюсів. Існують різні види кажанів: підковоніс малий, підковоніс великий, вухань, широковух, довгокрилець, вечірниця руда (дозірна), нетопир малий, нетопир натузіуса, кажан пізній, кажан двоколірний; нічниця - гостровуха, триколірна, вусата,  війчаста,  водяна,  ставкова, інші.Серед 22 видів, які зустрічаються на території України, поряд із людиною найчастіше живуть вухані, нічниці та кажан пізній.
   Кажанів часто називають летючими мишами, хоча ця назва не зовсім вдала, бо кажани належать до ряду рукокрилих, а миші - до гризунів. Кажани відрізняються своїм зовнішнім видом від інших тварин. Це маленькі сірі звірки, покриті м'якою шерстю. У вухах мають невеликі шкіряні вирости. По землі ці звірки вміють ходити, і води не бояться. Особливий інтерес викликають кажани-риболови. Справа в тому, що вони мають "локатори", які "бачать" у воді. І кожного разу, коли кажан занурює свої пазурі під воду, на поверхню вони повертаються із здобиччю.  Вони добре пристосовані до польоту. Передні кінцівки у них перетворилися на крила. Кажани переважно комахоїдні, лише окремі види живляться плодами рослин, пилком або нектаром квіток. Вдень, згорнувшись у свої широкі крила, як у плащі, вони висять у дуплах вниз головою, а вночі вирушають на полювання. Вони полюють на нічних комах - жуків, метеликів, комарів. Поночі літають переважно шкідливі комахи. Одна тваринка за годину виловлює понад 500 комах:  небезпечних шкідників лісових, садових і польових культур.  За рік один кажан може з'їсти понад 4 кг різноманітних комах.  Усе це свідчить про корисне значення цих звірків, у зв'язку з чим вони заслуговують на всебічну охорону і захист.             В південноамериканських джунглях живуть вампіри або десмоди. Їх 3 види. Живляться кров'ю хребетних тварин, рибою, птахами.  Кажани добре орінтуються в просторі. Під час польоту вони голосовими зв'язками безперервно посилають у простір ультразвуки - невидимі і нечутні нам високочастотні хвилі, які, натрапивши на предмет, відбиваються і повертається назад. Кажан їх вловлює органом слуху. Живуть кажани 10 - 20 років.

      У Польщі є замок Мальборк, який у 1997 р. було занесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО.  У Мальборкському замку є величезна колонія нетопирів. Кажани злітаються сюди зі всіх куточків Польщі і спокійно зимують у найнедоступніших закутках. Побачити їх не можна, але легенди про мальборкських вампірів - справжня замануха для любителів гострих відчуттів.

Найменший вид кажанів Європи нетопир-карлик. Розмах крил не перевищує 10 см, а маса 3-5 г. Живиться комарами. Живе колоніями, чисельність яких може досягати сотень і тисяч особин. Звичайно селяться в різного роду пустотах, на горищах і у вентиляційних отворах міських будинків. Відрізняються стрімким і вертким польотом. Чудово розвинена ультразвукова ехолокація, що допомогає орієнтуватися в цілковитій темряві.

"Вампірятко" - перша з восьми книжок знаної австрійської письменниці Ренате Вельш про надзвичайно симпатичного, веселого й винахідливого вампірчика та його несподівану подругу - поважну пані Ліцці.                                                                                                На шматі посеред павутиння лежав малесенький нетопир. І солодко спав...  Нетопир прокинувся...Звірятко тихенько  запищало...Потім згорнувся калачиком у долоні пані Ліцці й знову заснув. Вона поміркувала, з чого б то зробити йому ліжечко. Вона витягла зі шкатулки срібний ланцюжок і поклала туди маленького нетопира, на блакитну вату. Накрила його носовичком і поставила шкатулку на підвіконня, не те місце, куди світило сонечко.

                                               Рано-вранці на світанку

                                               Мій Вампірко будиться,

                                               довго він не нудиться,

                                               а летить стрілою вниз, де бурхлива вулиця...     

                                                            А Вампірко мій такий,

                                                            до роботи беручкий,

                                                            кров не смокче ані-ані,

                                                            знається він на сметані,

                                                            знається на молоці,

                                                           а коли лихі людці

                                                           йому на зуб трапляються -

                                                           в добрих обертаються.

   Багато людей бояться кажанів, оскільки ті літають лише вночі й нечутно, мов привиди, з'являються з мороку Та й на перший погляд вони видаються мало симпатичними, якщо не сказати - потворними. Але це корисні для людини істоти. Тож убивати їх не слід. І не лякайтеся, нічого поганого вони вам не заподіють.

                                                          Література:

• Вельш, Р. Вампірятко. - Львів:Кальварія, 2006. - 93 с.
• Високий Замок, 2015, 13 - 19 серпня.
• Дивовижне у світі тварин. - К.:Павлін,2005. - 208 с.
• Світ-дивосвіт України. - К.: Лелека, 2004. -224 с.
• Цеханська, О.Ф. Світ тварин. - Харків: Ранок, 2006. -320 с.