Немеркнучий подвиг визволителів України

                                            Радіє рідна Україна -

                                          Вернулися сини.

                                          За кров убитих і руїни

                                          Мстять ворогу вони.

                                                          (О.Підсуха)

   У серпні 1943 р. вирішальним етапом Другої світової війни був початок загального наступу наших військ, який мав на меті повністю звільнити Україну від німецьких загарбників. Події на території України продовжували впливати на весь хід війни в Європі. Битва за Україну, що тривала 680 діб , складалася з 11 стратегічних і 23 фронтових операцій ( серед них - Корсунь-Шевченківська, Житомирсько-Бердичевська, Нікопольсько-Криворізька, Проскурівсько-Чернівецька, Умансько-Ботошанська, Львівсько-Сандомирська, Яссько-Кишинівська). Завершилася 28 жовтня 1944 р. повним вигнанням гітлерівців з її території ( в ході Карпатсько-Ужгородської операції).

                                          Гине, згине загарбник жорстокий:

                                          В нього серце - посохлий пустир...

                                          Ой великий народ і глибокий,

                                          український народ-богатир!

                                                              (П.Тичина)

  Велика вдячність воїнам-визволителям України за стійкість, мужність та самопожертву! ПАМ'ЯТАЄМО!

                             Художні твори українських митців про визволення України:
  

                                                Бедзик Ю. Дніпро горить.

                                                Бедзик,Ю. Сильний помсти не жадає.

                                                Большак,В. Провідник у безодню.

                                                Вишня,О. Зенітка.

                                                Гнидюк,М. Стрибок у легенду.

                                                Головченко,І, Мусієнко,О. Чорне сонце.

                                                Гончар,О. Прапороносці.

                                                Довженко О. Мати

                                                Загребельний,П. Дума про невмирущого.

                                                Збанацький,Ю. Над Десною.

                                                Козаченко,В. Блискавка.

                                                Копиленко,О. Брати.

                                                Кучер,В. Голод.

                                                Логвиненко,В. Вінчання.

                                                Мушкетик,Ю. Жорстоке милосерд

                                                Смілянський,Л. Сашко.

                                                Стельмах,М. Правда і кривда.

                                                Яновський,Ю. Київська соната.

"Студентська непокора: 25 років потому"

                                       АКЦІЇ ПРОТЕСТУ 90-го....

                        ...Але все одно - по зернині, по кроку
                        неначе відчувши - вже час -
                        ми творимо разом велику епоху
                        яка проростає крізь нас.
                                                 (Дмитро Лазуткін)

   25 років тому молодь, відкинувши страх, долаючи численні перешкоди йшла до омріяної мети - жити у вільній країні! Студенти зі Львова, Києва, Дніпропетровська та інших міст України кинули виклик цілій системі. Події, що відбувалися на майдані Незалежності протягом 2 - 17 жовтня ввійшли в історію під назвою "РЕВОЛЮЦІЯ НА ГРАНІТІ".
На початку жовтня 1990 р. активістам Української студентської спілки і Студентського Братства вдалося підняти на боротьбу свідоме українське студенство. Студенти висунули основні вимоги до уряду: заборона комуністичної партії, комсомолу з націоналізацією їхнього майна; перевибори Верховної Ради на багатопартійній основі; протест проти підписання нового Союзного Договору; українські хлопці мають служити на території України; голова Ради Міністрів Віталій Масол мусить піти у відставку.Розпочало голодування близько 100-111 учасників, з них 80 - безпосередньо студенти, які голодували, а решта - медики, охорона, журналісти. Голодування студентів відбувалось у звичайних туристичних наметах на площі Жовтневої революції (теперішній Майдан Незалежності) у Києві. На пдтримку студентів почали страйкувати і студенти всіх вищих навчальних закладів Києва ( а також студенти технікумів, ПТУ і учні старших класів шкіл). Влада хиталася. Міліція не наважувалася на активні силові дії. Після виступу Леоніда Кравчука всі зрозуміли, що досягнуто певного компромісу. Вже 17 жовтня 1990 р. Верховна Рада України прийняла Постанову "Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м.Києві з 2 жовтня 1990 року". Над майданом лунало піднесено й радісно: "Перемога!". Влада виконала частину вимог. Так чи інакше, але "революція на граніті", повністю організована силами студенства, не мала на той час аналогів у всій Європі. Вперше запекла боротьба проти влади завершилася мирним шляхом, під музику гурту "Мертвий півень" і співачки Марії Бурмаки. Вперше перемога демократичних сил дала впевненість суспільству, що воно може вирішувати найважливіші громадські проблеми власноруч.

25 років тому в Києві переможно завершилась безпрецедентна акція протесту української молоді, яку згодом нарекли  студентською "РЕВОЛЮЦІЄЮ НА ГРАНІТІ". Внесок цієї революції є визначним у подальшому здобутті незалежності України. Молоде покоління вже на початку 90-х років засвідчило своє бажання і відстояло право жити у вільній демократичній державі. Акції громадської непокори, які охопили Україну в жовтні 1990 року, заклали традиції проведення демократичних акцій протесту, подальшим виразником яких стала Помаранчева революція та Революція Гідності.

ДАЙ НАМ СИЛУ КОЗАКІВ

  
           14 жовтня - День захисника України

День захисника України.  Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (від 14 жовтня 2014 р.) щорічно. З 2015 р. є державним святом і неробочим днем.

                                                  Стань під прапор синьо-жовтий,
                                            стяг відважних прабатьків,
                                            доторкнися позолоти
                                            запорозьких козаків.
                                                        Доторкнися голубизни
                                                        патріотів-вояків.
                                                       Стань під прапором Вітчизни
                                                       серед гордих юнаків.
                                            І засяє над тобою
                                            найдорожчий із клейнод,
                                            шануватимеш з любов'ю
                                            рідну армію і флот.     
                                                       Будеш гордим за чесноти
                                                       героїчних прабатьків.
                                                      Стань під прапор синьо-жовтий
                                                      запорозьких козаків.
                                                                              (О.Лупій)

  14 жовтня - Покрова  Пресвятої Богородиці

                                          То Покрова землю вкрила                                                                                                                 щедрими плодами,
                                          розпростерла ніжні крила,
                                          стала понад нами.
                                                 То - Покрова-захисниця
                                                 людей православних,
                                                 то - Богиня-помічниця
                                                 запорожців славних
                                                                (О.Лупій)

Свято це вперше виникло в Греції. Коли на Константинополь напали вороги й узяли місто в облогу, мешканці зібралися в церкві, щоб вимолити Боже благословення. Опівночі над ними зненацька з'явилася Мати Божа і підняла над головами людей омофор (вишите церковне покривало)  із словами молитви про спасіння світу від бід та страждань. Це був своєрідний знак, який символізував перемогу. Звідси й пішла назва - Покрова. Покров став символом заступництва Пресвятої Богородиці. 

        14 жовтня - День Українського козацтва

     День українського козацтва. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (від 7 серпня 1999 р.) щорічно.

Козаки з особливою довірою ставилися до опіки Богородиці. Ідучі в похід і повертаючись з нього, вони спішили до Неї зі щирою просьбою про заступництво і з подякою за вислухані молитви. Щорічно козаки з великою урочистостю відзначали свято Покрови на Січі у своєму головному храмі св.Покрови. Діва Марія - Покровителька відважних воїнів-захисників Батьківщини. Вона допомогає подолати ворога і визволяє з неволі. 

                                          Всіх ворогів вони здолали,
                                          Всі землі наші зберегли.
                                          Завжди від лиха захищали
                                          І гордо прапор наш несли.
                                                      Сини твоєї Батьківщини.
                                                      В них сила духу непоборна!
                                                      Козацтво - слава України.
                                                      Це гордість наша всенародна!
                                         Щоб зберегти безцінну волю
                                         немало пройдених шляхів.
                                        Лягло й немало ворогів.
                                        Та лиш козак стоїть й понині
                                        На нашій славній Україні.
                         

   Виставка в нашій бібліотеці, присвячена Дню 14 жовтня

Пироговський Олександр Сидорович

  12 жовтня 1965 року бібліотеці № 5 (тоді Залізничного району) м.Києва присвоєно ім'я Пироговського Олександра Сидоровича.

Літопис Другої світової війни зберігає імена мужніх героїв-підпільників, які ні вдень, ні вночі не давали спокою окупантам, вселяли у серця людей надію на визволення рідної землі. В час, коли фашистська навала докотилася до Києва, Залізничний район був основною базою для діяльності міського підпілля. Це сталося тому, що влітку 1942 р. фашисти схопили багатьох  діячів Київського підпілля. Пироговський О.С. був директором лісопильного заводу і очолив міське підпілля. Київські підпільники слідкували за розташуванням ворожих військ, пересуванням ешелонів, збирали відомості про військові об'єкти противника. Розповсюджували листівки, звернення, іншу агітаційну літературу, що закликала жителів міста до активної боротьби проти німецько-фашистських загарбників, розповідали про становище на фронтах. Підпільники мали зв'язок з  партизанськими загонами, що діяли в Київській області і за її межами. Вони забезпечували партизанів зброєю, боєприпасами, медикаментами, передавали розвідувальну інформацію. Перед визволенням Києва, 31 жовтня 1943-го р. гітлерівці заарештували О.С.Пироговського і 6 листопада, після жорстоких катувань, розстріляли його. Але герої не вмирають. Імена мужніх борців з фашизмом живуть у пам'яті народній. З  жовтня 1965 року ім'я О.С.Пироговського носить бібліотека для дітей та з 1984 року його іменем названо вулицю в Солом'янському районі міста Києва.

Про О.С.Пироговського можна прочитати:

                    *Боевые звезды киевлян. - К., 1983

                    *Гулько, М. Бій в імлі. - К., 1986.

                    *Люди легенд. Выпуск 5. - М., 1974

                    * Меморіальні куточки та постійно діючі виставки при публічних                               бібліотеках столиці України: Путівник. - К., 2004.

                    *Подвигом прославленные. - К., 1985.

                    *У битві за Київ. - К., 1973.

                    *Черняк, С. Вічний слід. - К.,1988

                 

В 1986 році  Політвидав України (м.Київ) надрукував книгу "Бій в імлі". Очевидець тих подій М.Л.Гулько не встиг завершити підготовку рукопису. Розпочату ним справу довів до кінця літератор Олександр Деко.Художній твір присвячений подвигу Олександра Сидоровича Пироговського. Повість написано на документальних матеріалах, звітах колишніх підпільних організацій і груп. Тут немає вигаданих осіб, як немає і вигаданих подій. Документальні факти відкривають перед читачем героїчні сторінки київського підпілля.