Чорнобиль: трагедія, подвиг і пам`ять

Напередодні роковин Чорнобильської трагедії, 24 квітня, в бібліотеці "Преображенська" відбулася година спілкування з молоддю “Чорнобиль: трагедія, подвиг і памʼять”.
Бібліотекарі підготували розповідь про ті трагічні події, про подвиг ліквідаторів, які ціною власного життя та здоров'я зупинили розповсюдження жахливої катастрофи, та про важливість збереження пам'яті про ці трагічні сторінки історії для майбутніх поколінь. Окрім того, була представлена тематична виставка книг, де кожен охочий міг знайти для себе цікаву літературу, щоб глибше зануритися в цю непросту тему, дізнатися більше про причини, наслідки та уроки Чорнобиля.
Дитячі очі, сповнені уваги та співпереживання, їхні запитання, що свідчать про небайдужість, - усе це дає надію, що пам`ять про Чорнобильську катастрофу та подвиг її героїв буде жити в серцях нових поколінь.
Продовжуючи цю важливу розмову, запрошуємо всіх, хто не зміг бути присутнім, завітати до бібліотеки та ознайомитися з виставкою книг. Памятаємо, шануємо, робимо висновки.

Квітка Чорнобиля

Напередодні Дня памʼяті про Чорнобильську катастрофу працівники бібліотеки “Преображенська” провели для учнів 2-х класів школи №43 майстер-клас “Квітка Чорнобиля”. Метою заходу було вшанування пам’яті жертв аварії та загиблих під час ліквідації її наслідків.
Бібліотекарі провели зі школярами бесіду, під час якої пригадали трагічні події 38-річної давнини. Як згадку-застереження створили тематичну аплікацію, на якій журавлик відносить далеко на своїх крилах чорну квітку, що розпустилася над Чорнобильською атомною електростанцією внаслідок вибуху четвертого реактору. Повертаючись навесні, птах приносить надії на відродження, нове життя. Віримо, що наші мрії здійсняться і Україна відродиться! Важливо засвоїти урок і зробити все, щоб така трагедія більше не повторилася.

Виставка-нагадування "Весни обірване суцвіття"

Весни обірване суцвіття,

Ядуче полум’я

І смерть…
Останній тиждень
Того квітня
І найстрашніший в світі
Герць.

                (В. Колесніков)       

З року в рік, з пекучім болем в серці, ми згадуємо про трагедію що сталася 37 років тому над квітучим Поліссям. 26 квітня 1986 року на атомній електростанції в Чорнобилі пролунали два вибухи, які отруїли усе живе навколо, утворивши багатокілометрову зону відчуження навкруги. Пекельну аварію намагалися приховати від усього світу, лише на 10й день міжнародна спільнота змусила СРСР повідомити про трагедію. Та про масштаби ніде не йшлося, було оголошено про звичайну аварію, а пізніше було вивезено 115 тисяч осіб з 30-кілометрової зони відчуження.

Згодом з'ясували, що загальна радіація була в 30 разів більше, ніж під час вибуху атомної бомби в Хіросімі, і першими, хто відчув її на собі були працівники станції та рятівники, близько 240 тисяч осіб. Перші пожежники, які прибули гасити полум'я, не мали спеціальних засобів захисту та отримали смертельні дози радіації. Саме завдяки вогнеборцям, які жертвували своїм життям, було попереджено вибух, якби реактор продовжував палати. 

Та це не була трагедія одного дня. У середині самого четвертого блоку вогонь вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла. Навіть після того як пожежу погасили, реактор ще кілька тижнів продовжував викидати неймовірну кількість радіації, доки його не засипали сумішшю піску, свинцю та бору. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки - понад 600 тисяч, радіоактивного опромінення зазнали 8,5 мільйона людей, забруднено 155 тисяч квадратних метрів територій. Чорнобильська катастрофа - найбільша в історії людства техногенна катастрофа, а також це історія кожного місцевого жителя, кожного ліквідатора, життя яких враз змінилося назавжди. Аварія на ЧАЕС стала застереженням того, що науково-технічний прогрес може призвести і до трагедії.

Щороку 26 квітня весь світ згадує і вшановує пам'ять про загиблих. До Дня пам'яті Чорнобильської трагедії бібліотека "Преображенська" запрошує вас ознайомитись із книжками, які доповнять реальні події тієї масштабної трагедії.

Галя Аккерман "Пройти крізь Чорнобиль", Либідь, 2018 р., 168 с.

«Глибинами свого єства я пережила Чорнобиль», - пише автор. Потрапляючи в магнітне поле Чорнобиля, людина ніби здійснює одночасно кілька подорожей: крізь час і простір, крізь безпам’ятство й пам'ять, крізь власне сумління, крізь себе саму – і крізь життя багатьох людей, які зустрічаються на цьому шляху, - людей живих і мертвих, людей, які сьогодні працюють над відтворенням і порятунком пам’яті, і людей, які вже не можуть про себе розповісти, але які посилають такі людські, такі часом розпачливі, а й іноді й оптимістичні сигнали свого існування крізь рядки цієї невеликої за обсягом, але по-своєму великої за культурними змістами книги.Книги, що повертає смисл і гідність найменшому вияву життя на цих безжально і цинічно знівечених просторах людського буття.

Олександр Єсаулов "Мамо, а що це було ?", Теза, 2016 р., 158 с.

Я не можу не писати про ці події. Тому, що я усе це пережив, я усе це бачив на власні очі. Прип'ятський попіл стукає… Та що там стукає! Він гримає в моє серце!Одразу після аварії місто Прип'ять зникло, воно начебто ніколи не існувало. У газетах, по телебаченню, по радіо місто Прип’ять скромно називали селищем енергетиків. Селище, де жило п'ятдесят тисяч населення, де лише дітей було стільки, скільки мешканців у Чорнобилі, який геть несподівано став символом цієї жахливої трагедії. Жах раптової евакуації накрив Прип'ять разом із хмарою радіоактивного пилу. Ось про ці перші, найстрашніші після аварійні дні я вам і розповім.

Сущенко Марія «Екскурс у Чорнобиль. Insight into Chernobyl» 
Агенство по розповсюдженню друку, 2016 р., 272 с.

У виданні показаний нинішній стан населених пунктів Чорнобильської зони відчуження, які були покинуті внаслідок аварії на атомній електростанції. Книга проведе читача по пустих приміщеннях, дасть можливість заглянути в порожні квартири, зайти в осиротілі дитсадки, школи, магазини та інші будівлі. Присвячується пам’яті Чорнобильської катастрофи.

Анатолій Андржеєвський «Чорнобильський пес Аксель» Гамазин, 2019 р., 92 с. 

У чорнобильській круговині час не зупинився. Він спливає по-іншому — вночі у минуле, вдень у прийдешнє. Чорнобиль не завмер. В його роздолах снують породжені випромінню химерні істоти, що назавше стали потойбіччям чорнобильського обширу, готовими розповісти про лихо, яке прогризлося в кожну живу клітину, що трапилася на його шляху. І от у йонізованому просторі з'являється мале і допитливе життя — хлопчик Мирось, який приїхав сюди з батьками як мандрувальник. Провідниками дитини у відчужений світ стають пес Аксель, бузько Люк, чудовисько Бальдадер, пантера Раїла, Єдиноріг із прийдешності та інші тварини-примари. А може, вони таки існують? Просто невидимі, як і випромінь, що, мов чорна птаха, накрила нас своїм крилом 26 квітня 1986 року розділивши літопис людства на "до" і "після" жахливого лиха. Книжка усім охочим до правди та часоподорожей.

 Олег Гусєв «Протуберанці Чорнобиля» Віпол, 2003 р., 320 с.

Про вплив «Чорнобиля» як явища на суспільство, про його зловісні викиди – протуберанці Зла й боротьбу з ними Добра, про події світового масштабу діяльності ООН. Тут йдеться і про допомогу Україні з боку міжнародної спільноти по мінімалізації наслідків найбільшої техногенної катастрофи XX століття, про захист прав людини і, зокрема, шляхи вирішення соціальних проблем міста енергетиків Славутича. Автором документально-публіцистичної повіті є колишній спеціальний кореспондент газети «Правда» на ЧАЕС, учасник ліквідації наслідків аварії на цьому атомному гіганті України.

Катерина Міхаліцина, Станіслав Дворницький «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи», Портал, 2020 р., 136 с.

Чорнобиль як місто, як атомна електростанція, як Зона відчуження, як трагедія і як символ. Цю книжку створено, щоб пояснити катастрофу людям, які народилися вже далеко по ній. Аби «Чорнобиль» був не просто словом, за яким упізнають Україну, а усвідомленим історичним досвідом. Він тут показаний в кількох вимірах: технічному, емоційному, природничому, політичному. Видання вже отримало кілька престижних нагород — здобуло перемогу у конкурсі «Найкращий книжковий дизайн» від Книжкового Арсеналу в номінації «Дитяча книга» (оформлення студії Сері/граф) та Best Book Award 2020 від BookForum у номінації «Література для підлітків і young adult».

#бібліотекиСолом`янки #бібліотекаПреображенська #техногеннаКатастрофа #ЧАЕС #Чорнобиль #вибух 

Чорнобиль - хроніка важких днів

 14 грудня в Україні відзначають День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС . Ліквідатори - люди різного віку, національностей і професій. Упродовж 1986-1987 років вони працювали у небезпечній зоні позмінно: ті, що набирали максимально допустиму дозу радіації, поверталися додому, а на їх місце приїжджали інші.Про Чорнобильську катастрофу написано сотні книг, проте є ті, які дійсно варто прочитати - книги, що спонукають зупинитися і подумати. На полиці бібліотеки "Преображенська" привертає увагу цікава книга "Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи". Автори: Катерина Міхаліцина та Станіслав Дворницький.  Книга надрукована в 2020 році видавництвом Портал. 

В книзі читач може дізнатися про Чорнобиль, як місто, як атомну електростанцію, як Зону відчуження, як трагедію і як символ.  Чорнобиль показано в кількох вимірах: технічному, емоційному, природничому, політичному.

Чорнобильська зона відчуження. Закрита зона, яка сформована 1986 року після відселення місцевих мешканців.  Контрольно-пропускний пункт "Дитятки" - головна "брама" в чорнобильську зону відчуження. В'їзна стела  з колючим словом "Чорнобиль", від якого раптом стає мулько. Чорнобиль, або чорнобильник - народні назви полину звичайного. Саме з ними  пов'язують і назву міста. Проте інколи у зв'язку з цим згадують іще меланхленів (чорноодягнених) - стародавній народ Східної Європи, про який писав давньогрецький історик Геродот. На сторінках книги подається цікава історія міста. А про Чорнобиль-2 що відомо? І про нього є відомості. За 18 кілометрів від Чорнобиля розташовано Чорнобильську атомну станцію. І ось той самий четвертий енергоблок, ядерний реактор якого вибухнув у ніч із 25 на 26 квітня 1986 року і розділив світову історію на до та після Чорнобиля. Хто і як зупиняв потік радіоактивних частинок, який не дуже-то й можливо зупинити? Турбіністи, електрики, оператори машинного залу першими взялися гасити зруйнований реактор і дрібні пожежі, які виникали то тут, то там, розбирали завали, відключали апарати й системи, рятували те, що ще можна було врятувати. Ні в кого з них не було спеціального протирадіаційного захисту, крім звичайної форми. Людям ставало погано. Карети "швидкої" не встигали завозити людей до лікарень. Важко навіть уявити, через яке пекло пройшли ліквідатори. А ті, хто обслуговували АЕС одразу після аварії, літали на вертольотах, скидали з даху графіт, вивозили людей, захоронювали небезпечні об'єкти. Неначе безсмертні боги пірнали в шалений вогонь. Більшості з них уже давно немає. Вони померли від променевої хвороби, раку, лейкозу та інших підступних недуг. На знак їхньої мужності й самовідданої праці 14 грудня в Україні відзначають День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Гортаючи сторінки, можна узнати факти про ядерну зброю, радіацію, техніку, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. А ще про "рудий" ліс, про проект"Укриття" і багато ще цікавої інформації. Зокрема, про основні технічні причини аварії на ЧАЕС. Є розділ "Об'єкти зони відчуження". І як підсумок "Наслідки чорнобильської катастрофи". Корисним буде і розділ "Основні джерела, використані в роботі над книжкою": книжки, статті в інтернеті, сайти, відео на платформі Youtube. Книгу "Реактори не вибухають" не можна прочитати за один раз. Дуже багато інформації, ілюстрацій від студії "seri|graph". Можна вважати це видання як данину шани героям, які вистояли в чорнобильському жахітті, які поверталися додому і жили, як уміли. Навіть не завжди одержували обіцяне "за службу". І багато тих, хто пішов у вічність. Низький уклін їм за їх героїзм, самовідданість та мужність! Шануємо, пам'ятаємо!  З книгою можна ознайомитися в бібліотеці "Преображенська" кожного дня з 9.00 до 17.30 (крім п'ятниці та неділі).

Гірчить Чорнобиль, крізь роки гірчить...

  У цей день, 35 років тому, на Чорнобильській АЕС сталася аварія, яку вважають найбільшою техногенною катастрофою за всю історію ядерної енергетики у світі. Вона змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на європейському континенті, а й у всьому світі.

Свої Чорнобиль має кольори

   Весняний світ зачаровує своєю погідністю. Краса, що навколо, наповнює тіло бадьорістю, живить душу натхненням... Така ж дзвінка весна стояла у квітні 1986 року...26 квітня - чорна дата в українському календарі. Тієї квітневої ночі о 1 годині 23 хвилини атомна енергія 4-го реактора вийшла з-під контролю - енергоблок вибухнув полум'ям. Дивної краси куточок природи навіки знищений радіацією.Чорнобильська зона, омита гіркими водами Прип'яті. Той квітень з пам'яті не стерти.

Трагічним подіям квітня 1986 року в бібліотеці була присвячена зустріч старшокласників з Олександром Есауловим, письменником, учасником, свідком подій, які відбувалися в Прип'яті. Письменник розповів про те, що відбувалося в трагічні дні катастрофи. Розповідіь супроводжувалася показом презентації.Особливо сумно було чути об'яву про евакуацію з міста. Як було зазначено, що люди покидають свої домівки тимчасово. А сталося так, що назавжди. Олександр Есаулов представив свої книги, присвячені Чорнобильській катастрофі.                                         

Матеріали про Чорнобильську катастрофу представлені на виставці.

                                               Літератури, представлена на виставці:

• Вірина, Л. Тієї вогняної ночі / Вірина Лідія. - Київ: Молодь, 1989. - 192 с.
• Гусєв, О. Протуберанці Чорнобиля / Гусєв Олег. - Київ: ЗАТ "ВІПОЛ", 2--3. - 320 с.
• Даєн, Л. Чорнобиль трава гірка / Даєн Леонід. - Київ:Веселка, 1988. - 176 с.
• Есаулов, О. Город, которого нет / Есаулов Олександр. - Київ:Теза, 2013. - 384 с.
• Есаулов, О. Мамо, а що це було?/ Есаулов Олександр. - Київ:Теза, 2016. - 160 с.
• Жук, І. Діти і радіація / Жук Ігор. - Київ:Веселка, 2003. - 23 с.
• Мотрич, К. Звізда Полин / Мотрич Катерина. - Київ: Український центр духовної культури, 2000. - 192 с.
• Романенко, І. Я з-під Чорнобиля / Романенко Іван. - Київ: Спалах, 1992. - 78 с.
• Чернобыль - каким его увидел мир. - Киъв: Молодь, 1989. - 176 с.

                                       Чорнобилем постукала у вікна лиха біда і заплакала земля            
                                   І цілий світ у розпачі затихнув й лелека в чорнім небі закружляв
                                   І посивіла ненька Україна у пекло посилаючи синів,
                                   Секунди рахувала, як години, сльозами постарілих матерів.

                                   Земля моя, я знаю, все здолаєм, я сумніву не маю ні на мить,
                                   Бо тільки той, хто віри не втрачає, усі нещастя зможе пережить.
                                                                      
                                                                        Наталія Май
                         

                                  

Дзвони Чорнобиля нагадують...

26 квітня - 30 років від дня аварії на Чорнобильській АЕС. Так, саме в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини над четвертим реактором ЧАЕС нічну пітьму розірвало полум'я. Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово нестиме скорботу. Чорнобиль - це назавжди... Це біль, який не минає. Та пам'ятаймо: "...Всемогутність і безсилля людини продемонстрував Чорнобиль. І застеріг: не захоплюйся своєю могуністю, людино, не жартуй з нею. Бо ти і причина, ти і наслідок".

                       Від злого лиха не втікаю,

                            Живу і рідний край люблю...

                            А серце скривджене волає

                            І плаче, бідне, від жалю.

                                                       

                            - Чорнобиле, не снись! - кричу.

 Бібліотека спільно зі школою № 43 провели ретропогляд "Весна солов'їна в чорній хустині". Учні 8-х класів показали хронологію дня 26 квітня 1986 року, події наступних днів, місяців, років. Наслідки страшної катастрофи. Присутні в залі однолітки знають, на щастя, про ці події із підручників, книжок, розповідей старших. І сьогодні вони хвилиною мовчання вшанували пам'ять героїв, які віддали свої життя в боротьбі з техногенною катастрофою. Звучали вірші, пісні. Діти ознайомилися з виставкою, яка присвячена подіям квітня 1986 року. Виставку представила бібліотека імені О.Пироговського. Дякуємо викладачці Малюженко Олені Вікторівні за спрівпрацю. Дякуємо учням, які з натхненням виступали перед своїми однокласниками та вчителями.

        

                                  Чим частіше згадуємо минуле,

                     тим менше робимо помилок сьогодні,

                                 й ще менше - завтра.

                                              ( З книги древніх афоризмів)