Ім'я Могили належить до стародавніх знатних родів молдавських. Він був третім сином Симеона Могили, молдавського господаря (князя). Рід Могил був у родинних зв’язках з польськими або спольщеними магнатськими родинами, як Потоцькі, Вишневецькі, Корецькі.
Початкову і середню освіту Петро Могила здобув від учителів Львівської братської школи. Він міг навчатися також у Львівській єзуїтській колегії, де в той же час навчався майбутній український гетьман Богдан Хмельницький, оскільки вони були майже однолітками. Після цього Петро Могила, як було за звичаєм у магнатських родинах, подорожував по Західній Європі, здобуваючи вищу освіту в закордонних університетах. Він добре знав грецьку мову, яку серйозно вивчали у Львівському братському училищі і латинську, котрій приділяли увагу у єзуїтських колегіях. У закордонних університетах (зокрема Сорбонському) познайомився з латинським богослів’ям. Розробляючи пізніше свою систему освіти в Києві, Петро Могила запозичив усе те позитивне, з чим познайомився у школах і вищих навчальних закладах Західної Європи. Саме цим пояснюється, з одного боку його відданість православній вірі, а з другого, відкритість до інших віросповідань.
Недовгий час служив у польському війську, брав участь у Хотинській битві (1621). Відмовився від блискучої політичної кар’єри в Польщі, яку йому забезпечували родові зв’язки, широка освіта та вроджена інтелігентність, і присвятив себе служінню Богу.
В 1627 р. молодий Петро Могила прийняв чернецтво у Києво-Печерському монастирі і за свої виняткові здібності удостоївся того ж року бути обраним архимандритом цієї давньої святині Української Православної Церкви. Толерантно ставлячись до різних віросповідань, до ідеї зближення всіх християнських церков, Петро Могила підпорядковує свою діяльність зміцненню православ’я, духовної єдності українського народу через такі інституції, як церква, школи, колегії, друкарні, бібліотеки, мистецькі заклади. Високоосвічена людина, Могила значно розширив сферу вживання української мови в книгодрукуванні, богослужбах, перекладах, готував українське видання Біблії. Його твори були спрямовані на уніфікацію, систематизацію і розробку єдиних правил церковного життя, догматичного вчення, чину богослужб. Сучасник Богдана Хмельницького, він в умовах нещадної міжрелігійної ворожнечі католиків, уніатів, та православних втілював у життя нетлінне вчення Христа про любов до ближнього. Протягом 14 років Могила очолював українську православну церкву. Багато зусиль і праці доклав Могила для захисту і розвитку православ'я в Україні. Він об'єднав школу Київського братства з лаврською внаслідок чого виникла Києво-Могилянська колегія – перший вищий навчальний заклад в Україні. Навколо Могили об'єднувалися визначні вчені і культурні діячі
Багато зусиль доклав Могила до розвитку мистецтва в Україні. Для розпису київських церков запрошувалися кращі художники Європи, багато хто з них так і залишився в Києві, сприяючи розвиткові місцевої художньої школи. Зусиллями Петра Могили реставровано святу Софію в Києві, яка на той час була напівзруйнована і впродовж багатьох століть занедбана. Він реставрував церкву Трьох Святителів, і церкву Спаса на Берестові.
Багато зусиль доклав Могила до розвитку мистецтва в Україні. Для розпису київських церков запрошувалися кращі художники Європи, багато хто з них так і залишився в Києві, сприяючи розвиткові місцевої художньої школи. Зусиллями Петра Могили реставровано святу Софію в Києві, яка на той час була напівзруйнована і впродовж багатьох століть занедбана. Він реставрував церкву Трьох Святителів, і церкву Спаса на Берестові.
Золота доба митрополита Петра Могили закінчилася з його несподіваною смертю 1 січня 1647 року. Поховано його в Успенському соборі Києво-Печерського монастиря.
