Відкрийте Київ по-новому

Раді повідомити, що фонд нашої бібліотеки поповнився унікальною серією книг «Невідомі периферії Києва» від авторів Семена Широчина та Олександра Михайлика! Це справжня знахідка для всіх, хто цікавиться історією, архітектурою та незвіданими куточками нашого міста.

В нашій бібліотеці є такі книги з цієї серії:
📒«Соломʼянський район»
📙«Північне Лівобережжя»
📘«Центральне Лівобережжя»
📗«Південне Лівобережжя»

Ці видання пропонують по-новому поглянути на райони, які ми часто сприймаємо лише як «спальні». Автори майстерно розкривають історію, красу та унікальність місцевостей, де живуть кияни.

Ви дізнаєтеся про:
✅історію розбудови колишніх київських околиць, які вже давно стали невід’ємними частинами міста;
✅міські села та райони вцілілої старої забудови;
✅перші київські масиви, їхню унікальну архітектуру та ідеї;
✅перші хрущовки та експериментальні проєкти;
✅перші висотні панельки та будинки-рекордсмени за довжиною і висотою;
✅втрачені споруди та нереалізовані архітектурні задуми.

«Невідомі периферії Києва» — це не просто книги, а справжні путівники в часі, що дозволяють оцінити недовивчену архітектурну спадщину та зрозуміти, наскільки багатогранним і цікавим є Київ за межами звичних туристичних маршрутів.
Запрошуємо всіх охочих зануритися у світ прихованих перлин нашого міста і району! Ці книги чекають на вас у бібліотеці!

Найкраще місто на землі для мене ти, мій Києве!

Минулого тижня бібліотека "Преображенська" організувала і провела партнерський краєзнавчий захід, який, попри дощову погоду, подарував учням третіх класів ліцею № 43 безліч цікавих відкриттів! Гостем та водночас провідником у світ місцевої історії став краєзнавець Олександр Михайлик.
Хоча погода й завадила прогулятися вуличками мікрорайону, допитливі школярі не втратили нагоди дізнатися багато нового про місцевість, де вони живуть та навчаються. Виявляється, ми часто проходимо повз будинки та об'єкти, навіть не замислюючись про їхню цінність та цікаві історії, які вони приховують!
Олександр розпочав свою розповідь з історії ліцею № 43, а потім поступово перейшов до інших об'єктів мікрорайону. На старих картах присутні спробували знайти знайомі вулиці та місцини, і це виявилося справжнім викликом! Адже за цей час вигляд місцевості змінився, а багато вулиць отримали нові назви.
Наприкінці зустрічі діти активно ставили запитання: як називалася раніше вулиця, на якій вони живуть, або які цікаві об'єкти були чи є на ній. Це було чудове свідчення того, наскільки захоплюючою може бути історія рідного краю!
Дякуємо Олександру Михайлику за таку пізнавальну та надихаючу екскурсію! Сподіваємося на нові цікаві зустрічі, які допоможуть нам краще пізнати Київ.

Не борщем єдиним: забуті українські страви

Їжа - це також мова, яка розповідає про нас. Українська народна кухня створювалася протягом багатьох віків, і певною мірою передає соціальні-побутові та кліматичні умови, в яких перебував український народ в ході свого історичного розвитку, відображає його звичаї та смаки. Тому чергове заняття розмовного клубу "Мова - це наша світлиця" у бібліотеці "Преображенська" було присвячене стравам української національної кухні. Ця тема нікого не залишила байдужим. Усі учасники клубу залюбки пригадали назви своїх улюблених та популярних українських страв. А бібліотекарі, зі свого боку, розповіли їм про доволі незвичайні та подекуди забуті національні наїдки та смаколики. Також дітлахам було запропоновано відібрати із представлених овочів і злаків ті, що потрібні для приготування певної страви. Не забули звернутися і до української народної творчості про їжу: відгадували загадки, з'єднували прислів'я, пригадували приказки, потішки та примовки. Проведений захід засвідчив, що українська кухня - багатогранна і дуже різноманітна. І хоч неможливо передати словами смак українських страв, але про це варто говорити. Адже наша національна кухня - це така ж культурна спадщина, як мова, література і мистецтво.

Чарівні істоти українських міфів

В Україні 23 червня святкують Трійцю, а 24 червня - Івана Купала. Ці церковні свята мають глибоке коріння, яке сягає ще дохристиянських часів. Подейкують, що усіх, хто зайде цими днями у воду, русалки затягнуть на дно. Звісно, ці створіння є міфічними, проте в них та багатьох інших вірили давні українці. Дізнатися більше про істот, які "живуть" в українських міфах, ви зможете з книжок віртуальної виставки, яку ми підготували для вас. Запрошуємо до перегляду та подальшого читання!

Зелена неділя квітує чар-зіллям

Напередодні одного з головних християнських свят - Трійці, у бібліотеці "Преображенська" було проведено заняття розмовного клубу. " Зелена неділя квітує чар-зіллям" - такою була тема обговорення цього разу.
Бібліотекарі розповіли дітям про історію та традиції відзначення цього свята. Зокрема, слухачі дізналися, що воно пов'язане з ворожінням, збиранням цілющих трав та іншими обрядами і звичаями, які дійшли до нас ще з язичницьких часів. Особливо їх зацікавила розповідь про міфічних істот, у яких вірили наші предки.
Як завжди, закріпити почуте допомогли різноманітні ігри та практичні завдання. А найбільш допитливі учасники клубу мали змогу обрати собі для домашнього читання літературу із книжкової добірки відповідної тематики, яку для них заздалегідь підготували бібліотекарі.
Цікаво, пізнавально та корисно промайнув час.

У мандри Україною

Літні канікули вже в розпалі, а розмовний клуб бібліотеки "Преображенська" продовжує свою роботу. Цього разу гості клубу мали змогу здійснити віртуальну мандрівку цікавими та мальовничими куточками України, бо саме такою була тема зустрічі. 

Захід розпочався з того, що усі присутні пригадали кількість і назви областей та обласних центрів. Діти згадували в яких містах уже побували, а в яких - ще хотілося б. Топ бажаних міст для екскурсій склали Львів та Одеса. Також бібліотекарі розповіли про існування 7 чудес України. З великою цікавістю дітлахи розглядали світлини Хотинської фортеці, Софіївки, заповідника "Кам'янець" та ін. Ну і звісно, не обійшлося без найулюбленішої частини  -  інтерактивних завдань: ігор, ребусів, філвордів та вікторини. У такий спосіб учасники розмовного клубу закріпили отримані знання про рідну неньку - Україну, її красу та велич. А також переконалися, що Україна - це Європа, бо їх єднає безліч історичних та культурних зв'язків. Ми можемо по праву пишатися своєю країною!

Краса і велич Києва

До Дня Києва працівники бібліотеки "Преображенська" влаштували для учнів 3-го класу школи № 43 краєзнавчу мандрівку "Краса і велич Києва". Завдяки можливостям інтернету школярі мали змогу поринути у минуле та сучасне рідного міста, прогулятися історичними місцями та познайомитися з видатними пам'ятками. Насамперед усі згадали легенду про заснування Києва, зібравши пазл, на якому було зображено пам'ятник його засновникам. А потім розпочалася подорож, на кожній зупинці якої на дітей чекало завдання. Щоб закріпити побачене й почуте, було проведено вікторину, під час якої стало зрозуміло, що ще є дуже багато місць, які варто відвідати. Бібліотекарі порадили зробити це під час літніх канікул.
Такі краєзнавчі подорожі сприяють підвищенню інтересу до вивчення історії рідного краю.

Скарби пана Добренка

21 травня працівники бібліотеки «Преображенська» разом з Ярославом Карпецем – видавцем, письменником, журналістом, завітали до шестикласників школи № 43. Пан Ярослав презентував новинку від Видавничої майстерні «YAR» - книгу авторки Ліни Яковенко «Скарби пана Добренка».
Із його розповіді учасники зустрічі дізналися, що до збірки увійшли повісті, оповідання і новели. Це історії, які наповнені історичними та сімейними подіями. Читаючи їх, молодь порине у світ магії, кохання, минулі часи. А ще вирушить у цікаву подорож Україною.
Щоб підлітки відчули себе безпосередніми учасниками презентації, їм було запропоновано прочитати уривки з книги, які вони самі обрали. Кожен мав нагоду потримати в руках новинку, погортати її сторінки, поставити запитання.
Такі творчі зустрічі сприяють розвитку інтересу до книги і читання, до спілкування з цікавими людьми. Дякуємо пану Ярославу за надану можливість познайомитися з творчістю полтавської письменниці, журналістки Ліни Яковенко.

(Не)забуті традиції

Напередодні найбільшого християнського свята - Воскресіння Христового, а саме 2 травня, в бібліотеці "Преображенська" відбулося чергове заняття розмовного клубу української мови для юних читачів. Темою обговорення в цей день було не що інше, як звичаї та традиції, пов'язані з Великоднем. Зокрема ті, які передавалися з покоління в покоління і дійшли аж до наших часів.На початку спілкування мова йшла про походження цього свята. Згадали історію воскресіння Ісуса Христа. Також обговорили великодні обряди, серед яких - всеношна служба, христосування, фарбування яєць, приготування пасок, розговіння. Діти залюбки ділилися розповідями про традиції у своїх родинах, з великим зацікавленням слухали про обряди в різних куточках України. Бібліотекарі були приємно вражені обізнаністю малих розумників, які один поперед одного відповідали на запитання вікторини з даної тематики. А ще дітлахи співали пісень про писанки, розгадували ребуси, вирішували завдання із знаходження відмінностей, з'ясували значення нових для них слів, таких як: кукуцування, гуматися, воскувка. Крім цього, грали в енергійну гру "Хто перший принесе яйце в ложці". По завершенню розмовного клубу було підведено підсумок, що Великдень - це свято радості для всіх, що воно сповнене глибокого змісту і значення. Головним є дбати про традиції, берегти їх та шанувати. Діти подякували бібліотекарям за чудовий захід і сповнені приємними враженнями пішли додому, не оминувши книжкові полиці.

Птахи в українському фольклорі

4 квітня бібліотеці “Преображенська” відбулося чергове заняття розмовного клубу української мови. Цього разу темою для обговорення стали птахи, які мешкають на території України, та їх символічне значення в українському фольклорі.
Щоб створити невимушену, довірливу атмосферу, бібліотекарі запропонували зіграти в настільну гру “Птахи”. Далі усі присутні переглянули відеоролики й прослухали інформацію про те, які вірування та уявлення про пернатих існували у наших предків, і як вони вплинули на нашу мову та культуру. Діти певною мірою перевірили власні знання, виконуючи різні ігрові завдання - добирали унікальні українські слова-відповідники пташиному співу, впізнавали птахів за їхніми голосами.
Відвідування занять клубу стало чудовою можливістю соціалізуватися і провести час цікаво й з користю. Його учасники отримали не лише купу позитивних емоцій, а й нові корисні знання.

 

Володимир Мономах - великий князь київський (1053–1125), видатний полководець і правитель

Відпочинок великого князя Володимира Мономаха після полювання.
В. Васнєцов 1848 р.

Володимир Мономах, син великого князя київського Всеволода Ярославича, при народженні отримав три імені: княже - Володимир, при хрещенні - Василь, а прізвище від матері - візантійської царівни Марії-Анастасії з родини Мономахів. Отже, в його жилах пульсувала кров візантійських імператорів і князів київських. 

 

Протягом життя Великий князь київський Володимир здійснив 83 великі походи, полонивши 300 половецьких старшин/князів. З 13 років розпочав військову і політичну діяльність: тренував фізичну міць і захоплювався військовою стратегією - вчився мислити як військовий полководець, а також цікавився та опановував прийоми державної стратегії. У 1078-1094 р.р. князював у Чернігові, згодом успадкував від батька престол у Переяславі, де відзначився численними походами проти половецьких ханів. Ці міста давали йому головне - досвід, тут він учився управляти провінційними містами, аби згодом керувати державою. 

Монастир Видубицький.
Саме за підтримки Володимира Мономаха тут було створено
осередок книжників. На замовлення київського князя
переписали в новій редакції "Повість минулих літ".
Саме тут був ідеологічний центр і прес-центр В.Мономаха. 

У 60 річному віці в 1113 р. посів великокняжий стіл за запрошенням київських бояр. За часів князювання (1113 - 1125 р.р.) зміг згуртувати князів проти половецької загрози та об'єднав всю країну, категорично відкидаючи автономію, чим зміцнив міжнародні позиції Київської Русі. Розбудовував міста, розвивав господарство, торгівлю. Підтримував дружні відносини з Візантією, Скандинавією, Західною Європою, здійснював шлюбну дипломатію - з ним шукали дружби через династичні шлюби правителі Візантії, Швеції. Сам Мономах був одружений у першому шлюбі з Гітою, дочкою англійського короля Гаральда ІІ Годвінсона; друга дружина невідома; третя - дочка половецького хана Аєпи. Мав одинадцять дітей. Часи його князювання характеризуються розвитком церковного та світського будівництва, малярства, письменства. Володимир Мономах отримав гарну освіту, був талановитим письменником.    

Поштова марка "900 річниці Статуту
Володимира Мономаха", 2013 р. 

Великим внеском у розвиток української і світової культури є культурний спадок Володимира - укладена за його ініціативою "Повість минулих літ", власна літературна творчість - доповнив "Статутом" "Правду Ярославичів", написав "Повчання дітям" - послання князя до своїх дітей і нащадків. "Повчання дітям" - це, по суті, духівниця Мономаха, надзвичайна пам'ятка культури Київської Русі, дає нам яскравий образ освіченої світської людини тих часів. Тут були сформульовані основні настанови князя, правила та закони тогочасного суспільства, а також прості християнські поради: допомагати нужденним, не губити християнських душ, бути гостинними, вірним клятвам, шанувати старших і священників, не лінуватися, не пиячити, не блукати, не брехати. У "Повчанні дітям" є опис його юності, полювання на різних диких звірів, також містяться спогади про походи Мономаха проти полочан, в'ятичів, поляків і половців.

Великий князь Володимир Мономах.
І. Білібін, 1926 р. 

Помер Володимир Мономах 19 травня 1125 р. поблизу Переяслава у 73 роки. Поховано видатного князя у Києві, у соборі Святої Софії. В історії великий князь київський Володимир Мономах залишився взірцем доброчесності та державної мудрості.

#бібліотекиСолом'янки #бібліотекаПреображенська #історіяУкраїни #КиївськаРусь #ВеликийКнязь #ВолодимирМономах #історичний_опис #правитель #полководець

Онлайн-вікторина "Подорож до зоопарку"

8 квітня відзначається Національний день любителів зоопарків - це чудова нагода цікаво провести час всією родиною 👪 Це те місце, куди  діти ідуть із задоволенням в будь-якому віці. Любов до зоопарку родом з дитинства, бо похід до зоопарку - це маленьке свято 🎈 Тут можливо зблизька познайомитись з такою кількістю тварин. Захоплює можливість поспілкуватись і пригостити смаколиками кумедних домашніх тварин, розважитись, спостерігаючи за смішними мавпочками🐒, помилуватись не тільки тваринами, а й красотами природи.

А ми пропонуємо вам розвагу для кмітливих і розумних, та запрошуємо взяти участь у нашій онлайн-вікторині про тварин "Подорож до зоопарку" 🐘 та перевірити на ерудованість себе і своїх друзів.

Переходьте за посиланням 👉 https://view.genial.ly/64302468dc04fb001118f286/interactive-content-watercolor-colors-quiz

#бібліотекиСолом'янки #бібліотекаПреображенсьа #зоопарк #тварини #дозвілля #вікторина 

Пам'ятки кримськотатарської культури - частина спадщини українського народу

  Українська та кримськотатарська культури глибоко переплітались впродовж століть. Живучи на одній території, наші народи ділили побут та культурні традиції один одного. До Дня Автономної Республіки Крим для всіх, хто хоче ознайомитися з пам'ятками кримськотатарської культури, які є частиною історії півострова, ми підготували презентацію. Запрошуємо до перегляду!

Голодомор - невиплакані сльози України

  Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили три масових голоди: 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років, визнаний геноцидом українського народу, що здійснювався радянською владою.
  З метою вшанування пам'яті жертв голодомору наша бібліотека підготувала книжкову виставку "Голодомор - невиплакані сльози України". Представлені на виставці документальні книги та статті, спогади свідків тих подій, а також художні твори та поетичні збірки відомих українських письменників передають жахливу картину нищення та страждання українського народу.

Література:

• Барка, В. Жовтий князь. - Київ: Наукова думка, 2005. - 304 с.
• Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. - Київ: Політвидав України, 1990. - 605 с.
• Гудима, А. Кара без війни. - Київ: Урожай, 1993. - 288 с.
• Злочин. - Мельбурн: Фортуна, 2003. - 555 с. 
• Колективізація і голод на Україні, 1929-1933. - Київ: Наукова думка, 1992. - 736 с.
• Конквест, Р. Жнива скорботи. - Київ: Либідь, 1993. - 384 с.
• Кульчицький, С. Голодомор 1932-1933 рр. як геноцид: труднощі усвядомлення. - Київ: Наш час, 2008. - 424 с.
• Лактіонов-Стезенко, М. Смак трави. - Київ: Фенікс, 2004. - 416 с.
• Листопад, А. Біла молитва братика. - Київ: Веселка, 1993. - 23 с.
• Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні: місто Київ. - Київ: Фенікс, 2008. - 584 с.
• Самчук, У. Марія. - Київ: Український письменник, 2009. - 185 с. 
• Скрипка, Л. Бабусина оповідка. - Київ: Сучасний письменник, 2009, - 24с.
• Фесенко, Н. Малороска. - Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2015. - 84 с.

Бабин Яр: трагедія і пам'ять

  29 - 30 вересня виповнюється 80 років з моменту початку масових розстрілів у Бабиному Яру. Тільки за перші два дні тут було вбито понад 33 000 євреїв, а всього за роки окупації Києва - біля 100 000 людей різних національностей. Бабин Яр перетворився на величезну братську могилу і страшний символ Голокосту на українській землі.
  Саме темі історії і трагедії Бабиного Яру була присвячена година спілкування, яку ми провели спільно з учнями 10 класу спеціалізованої школи № 43. Також для тих, хто хотів дізнатися більше про цю трагічну сторінку історії України і людства в цілому, була запропонована відповідна художня та документальна література.

 Сьогодні дуже важливо знати і пам'ятати про події тих років, адже вони є гірким уроком на майбутнє для всього людства!