Володимир Мономах - великий князь київський (1053–1125), видатний полководець і правитель

Відпочинок великого князя Володимира Мономаха після полювання.
В. Васнєцов 1848 р.

Володимир Мономах, син великого князя київського Всеволода Ярославича, при народженні отримав три імені: княже - Володимир, при хрещенні - Василь, а прізвище від матері - візантійської царівни Марії-Анастасії з родини Мономахів. Отже, в його жилах пульсувала кров візантійських імператорів і князів київських. 

 

Протягом життя Великий князь київський Володимир здійснив 83 великі походи, полонивши 300 половецьких старшин/князів. З 13 років розпочав військову і політичну діяльність: тренував фізичну міць і захоплювався військовою стратегією - вчився мислити як військовий полководець, а також цікавився та опановував прийоми державної стратегії. У 1078-1094 р.р. князював у Чернігові, згодом успадкував від батька престол у Переяславі, де відзначився численними походами проти половецьких ханів. Ці міста давали йому головне - досвід, тут він учився управляти провінційними містами, аби згодом керувати державою. 

Монастир Видубицький.
Саме за підтримки Володимира Мономаха тут було створено
осередок книжників. На замовлення київського князя
переписали в новій редакції "Повість минулих літ".
Саме тут був ідеологічний центр і прес-центр В.Мономаха. 

У 60 річному віці в 1113 р. посів великокняжий стіл за запрошенням київських бояр. За часів князювання (1113 - 1125 р.р.) зміг згуртувати князів проти половецької загрози та об'єднав всю країну, категорично відкидаючи автономію, чим зміцнив міжнародні позиції Київської Русі. Розбудовував міста, розвивав господарство, торгівлю. Підтримував дружні відносини з Візантією, Скандинавією, Західною Європою, здійснював шлюбну дипломатію - з ним шукали дружби через династичні шлюби правителі Візантії, Швеції. Сам Мономах був одружений у першому шлюбі з Гітою, дочкою англійського короля Гаральда ІІ Годвінсона; друга дружина невідома; третя - дочка половецького хана Аєпи. Мав одинадцять дітей. Часи його князювання характеризуються розвитком церковного та світського будівництва, малярства, письменства. Володимир Мономах отримав гарну освіту, був талановитим письменником.    

Поштова марка "900 річниці Статуту
Володимира Мономаха", 2013 р. 

Великим внеском у розвиток української і світової культури є культурний спадок Володимира - укладена за його ініціативою "Повість минулих літ", власна літературна творчість - доповнив "Статутом" "Правду Ярославичів", написав "Повчання дітям" - послання князя до своїх дітей і нащадків. "Повчання дітям" - це, по суті, духівниця Мономаха, надзвичайна пам'ятка культури Київської Русі, дає нам яскравий образ освіченої світської людини тих часів. Тут були сформульовані основні настанови князя, правила та закони тогочасного суспільства, а також прості християнські поради: допомагати нужденним, не губити християнських душ, бути гостинними, вірним клятвам, шанувати старших і священників, не лінуватися, не пиячити, не блукати, не брехати. У "Повчанні дітям" є опис його юності, полювання на різних диких звірів, також містяться спогади про походи Мономаха проти полочан, в'ятичів, поляків і половців.

Великий князь Володимир Мономах.
І. Білібін, 1926 р. 

Помер Володимир Мономах 19 травня 1125 р. поблизу Переяслава у 73 роки. Поховано видатного князя у Києві, у соборі Святої Софії. В історії великий князь київський Володимир Мономах залишився взірцем доброчесності та державної мудрості.

#бібліотекиСолом'янки #бібліотекаПреображенська #історіяУкраїни #КиївськаРусь #ВеликийКнязь #ВолодимирМономах #історичний_опис #правитель #полководець

Скорботна свічка пам'яті святої

 Сьогодні в Україні та світі вшановують жертв Голокосту. Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту визволили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. Цей табір став у сучасному світі символом Голокосту, геноциду та терору.   

  Голокост - це страшне і нелюдське явище, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин.

Брама концтабору Аушвіц-Біркенау

 Початком Голокосту вважається січень 1933 року, коли до влади прийшов Гітлер. У своїй книзі «Майн Кампф» ("Моя боротьба") він обґрунтував антисемітську ідеологію партії (вороже ставлення до єврейського народу). Поступово євреї виключалися з державного, суспільного життя. Їх позбавляли можливості займатися своєю професією, виганяли зі шкіл, університетів. Апогею ця кампанія досягла в 1935 році, після прийняття «нюрнберзьких законів». В ніч з 9 на 10 листопада 1938 року за наказом Геббельса відбулися єврейські погроми, які увійшли в історію під назвою «кришталевої ночі». 

Депортація євреїв, 1942 рік

  Другий етап Голокосту – 1939-1941 роки.     Він розпочався 1 вересня 1939 року. Нацисти   примушували євреїв носити особливі   позначки, збирали їх у гетто, відправляли в   трудові табори. Гетто – частина міста,   спеціально відведена для примусового   утримання євреїв з метою їх ізоляції та   подальшого знищення.

  Третій етап розпочався у 1941 році, разом з   нападом нацистської Німеччини на СРСР.   Вже 20 січня 1942 року в Берліні відбулася   конференція, на якій обговорювалися шляхи остаточного розв’ язання єврейського питання. «Остаточне розв’язання» за нацистськими методами – масові розстріли, табори знищення. Масові розстріли проводили спеціально створені зондеркоманди за   підтримки  СС та місцевої поліції.

Львівське гетто, 1942 рік

 Винищення євреїв, яке вже тривало в   Польщі  та інших окупованих нацистами   територіях, було розширене й на Україну. Як   відомо, одразу після окупації України   нацисти  розгорнули широку мережу гетто   (найбільшим  було Львівське), а згодом   почали масово розстрілювати єврейське   населення. Одними з найбільших і   найвідоміших були розстріли у Бабиному   Яру  в Києві, але знищення євреїв України   було  систематичними і повсюдними.

    

 За весь час німецької окупації у

Бабин Яр, 29 вересня 1941 року

Бабиному Яру було розстріляно 90–100 тисяч людей, з них десь 65–70 тисяч євреїв. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб, згідно висновкам спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.

 У часи Голокосту німецькі органи влади переслідували й інші етнічні групи через їхню гадану расову та біологічну меншовартість: ромів, людей з інвалідністю та деякі слов’янські народи. Інші групи зазнавали переслідувань на політичних, ідеологічних і поведінкових підставах. Серед них були комуністи, соціалісти, Свідки Єгови та гомосексуали. В цілому у період між 1933 і 1945 роками німцями та колабораціоністами було вбито більше 11 мільйонів чоловіків, жінок і дітей. Приблизно шість мільйонів з них були євреями.

 1 листопада 2005 року Генеральна асамблея ООН прийняла Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня.

 

Демократія: минуле та сучасність

  15 вересня відзначають Міжнародний день демократії. Це надзвичайно важлива дата, адже більшість розвинених країн на планеті є демократичними. І наша держава ось уже кілька десятиліть рухається шляхом утвердження принципів народовладдя. З цієї нагоди пропонуємо переглянути презентацію і пригадати етапи розвитку демократії в Україні та світі. 

Мусили жити і прагнули вижити!

  

  11 липня виповнюється 80 років від початку героїчної оборони Києва від німецько-фашистських загарбників. Поглянути на життя киян та Києва під час німецької окупації пропонує український краєзнавець Дмитро Малаков у своїй книжці "Ніби й не було війни...".

Стала пам'ять людська обеліском

  Щороку 22 червня українці вшановують світлу пам’ять мільйонів земляків, життя яких обірвала війна, що розпочалась у 1941 році між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом і стала найтрагічнішим етапом Другої світової війни. Ми згадуємо тих, хто так і не повернувся з війни, тих, хто кров’ю і потом відстоював перемогу, тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар, а також тих, чиї життя були покалічені і зруйновані. 

Гірчить Чорнобиль, крізь роки гірчить...

  У цей день, 35 років тому, на Чорнобильській АЕС сталася аварія, яку вважають найбільшою техногенною катастрофою за всю історію ядерної енергетики у світі. Вона змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на європейському континенті, а й у всьому світі.

Таємниці Бабиного Яру

  29 вересня вшановується пам'ять жертв, що загинули в Бабиному Яру під час німецької окупації Києва 1941-1943 років. Ця подія є однією з найтрагічніших сторінок в історії України. В пам'яті назавжди!