Ступила на Хрещатик перемога...

 6 листопада - 72 річниця визволення Києва від німецько-фашистських загарбників                     

Стій! Час замри і озирнися в минуле. Озирнися на тих, кого зараз немає.

                                    А за Дніпром, в небесній оболоні

                             Сам Київ із туману проступав...

                                                                                            (П.Тичина)

   Великомасштабна операція в Придніпров'ї у 1943 р., що стала центральною подією в битві за Україну, посідає особливе місце в історії Другої світової війни. В кінці серпня 1943 р. центр бойових дій перемістився в район середньої течії Дніпра. Настав кульмінаційний момент битви за Україну. Під безперервним вогнем артилерії та ударами авіації противника наші воїни змушені були форсувати цю найбільшу на їхньому бойовому шляху водну перепону. На щастя, німці не встигли спорудити широко розрекламований Геббельсом оборонний "східний вал" на правому березі Дніпра (готові були тільки окремі "укріплені позиції"). До всього, Гітлер припустився непоправної помилки, вирішивши, що "таку широку водну перепону, як Дніпро, можна успішно обороняти й незначними силами. Ставка Верховного головнокомандування ухвалила рішення: "на плечах" відступраючих ворожих військ захопити плацдарм на Дніпрі й відразу розпочати переправу.Наступаючим військам доводилося виконувати це завдання без підготовки, за браку переправних засобів. Великих людських втрат зазнали наші  воїни. Під вогнем ворога діставлися правого берега хто як міг: тримаючись за колоди, дошки, порожні діжки, ящики, напхані соломою плащ-намети. Виручали партизани та населення придніпровських сіл, даючи човни й плоти. І все тисячами тонули в холодній листопадовій воді, бо не вміли плавати. Учасник форсування Дніпра письменник Віктор Астаф'єв згадував: "Двадцять п'ять тисяч входить у воду, а виходить на тому березі три тисячі, максимум п'ять".Хто виплив,  утримували плацдарм для розвитку операції. Людські втрати були дуже великі і пояснювалися як прорахунками радянського командування, так й неймовірним опором противника. Плацдармом для наступу обрали с.Великий Букрин. Із букринського плацдарму намагалися розгорнути наступ на Київ. Але безуспішно. Частину військ було передислоковано на плацдарм поблизу с.Лютіж за 30 км від Києва.

  6 листопада 1943 р. о 4-й годині ранку Київ було очищено від фашистів.

         Руїн мовчазних сіре тло, безрадісний і дикий хаос...

 

       Зі сну страшного пробудить і мертвий оживити камінь!                 А зрушимо!

Як тебе не любити, Києве мій...

Наш земний уклін усім,  хто визволяв Київ, хто виніс роки окупації! Хто піднімав з руїн і відроджував красень - Київ!
   
                                                  Література:

• Боевые звезды киевлян. - К.: Политиздат Украины, 1977. - 610 с.
• Днепр - река героев. К. : Политиздат Украины, 1988. - 391 с.
• Київська стратегічна оборонна операція. - К.: Книга пам'яті України, 2004. - 61 с.
• Кондратенко,В. Ранок визволення. - К.: Дніпро, 1975. -15 с.
• Подвиг на віки: Книга пам'яті України - місто-герой Київ. - К.: Книга пам'яті України, 2000. - 912 с.
• У битві за Київ. - К.: Молодь, 1973. - 250 с.
• У вічному боргу. Книга пам'яті України. Місто-герой Київ.- К.: Книга пам'яті України. 2005. - 771 с.