Свої Чорнобиль має кольори

   Весняний світ зачаровує своєю погідністю. Краса, що навколо, наповнює тіло бадьорістю, живить душу натхненням... Така ж дзвінка весна стояла у квітні 1986 року...26 квітня - чорна дата в українському календарі. Тієї квітневої ночі о 1 годині 23 хвилини атомна енергія 4-го реактора вийшла з-під контролю - енергоблок вибухнув полум'ям. Дивної краси куточок природи навіки знищений радіацією.Чорнобильська зона, омита гіркими водами Прип'яті. Той квітень з пам'яті не стерти.

Трагічним подіям квітня 1986 року в бібліотеці була присвячена зустріч старшокласників з Олександром Есауловим, письменником, учасником, свідком подій, які відбувалися в Прип'яті. Письменник розповів про те, що відбувалося в трагічні дні катастрофи. Розповідіь супроводжувалася показом презентації.Особливо сумно було чути об'яву про евакуацію з міста. Як було зазначено, що люди покидають свої домівки тимчасово. А сталося так, що назавжди. Олександр Есаулов представив свої книги, присвячені Чорнобильській катастрофі.                                         

Матеріали про Чорнобильську катастрофу представлені на виставці.

                                               Літератури, представлена на виставці:

• Вірина, Л. Тієї вогняної ночі / Вірина Лідія. - Київ: Молодь, 1989. - 192 с.
• Гусєв, О. Протуберанці Чорнобиля / Гусєв Олег. - Київ: ЗАТ "ВІПОЛ", 2--3. - 320 с.
• Даєн, Л. Чорнобиль трава гірка / Даєн Леонід. - Київ:Веселка, 1988. - 176 с.
• Есаулов, О. Город, которого нет / Есаулов Олександр. - Київ:Теза, 2013. - 384 с.
• Есаулов, О. Мамо, а що це було?/ Есаулов Олександр. - Київ:Теза, 2016. - 160 с.
• Жук, І. Діти і радіація / Жук Ігор. - Київ:Веселка, 2003. - 23 с.
• Мотрич, К. Звізда Полин / Мотрич Катерина. - Київ: Український центр духовної культури, 2000. - 192 с.
• Романенко, І. Я з-під Чорнобиля / Романенко Іван. - Київ: Спалах, 1992. - 78 с.
• Чернобыль - каким его увидел мир. - Киъв: Молодь, 1989. - 176 с.

                                       Чорнобилем постукала у вікна лиха біда і заплакала земля            
                                   І цілий світ у розпачі затихнув й лелека в чорнім небі закружляв
                                   І посивіла ненька Україна у пекло посилаючи синів,
                                   Секунди рахувала, як години, сльозами постарілих матерів.

                                   Земля моя, я знаю, все здолаєм, я сумніву не маю ні на мить,
                                   Бо тільки той, хто віри не втрачає, усі нещастя зможе пережить.
                                                                      
                                                                        Наталія Май