Казки написані серцем

Серед відомих казкарів української літератури почесне місце займає Оксана Іваненко. На її творах виросло не одне покоління дітей. Сьогодні, 13 квітня, виповнюється 114 років від дня її народження.

На становлення О.Іваненко як дитячої письменниці значною мірою вплинули сім'я та оточення. Мати її працювала вчителькою у дитячому будинку, батько - редактором газети, а пізніше він також перейшов на вчительську роботу. Поруч з сім'єю Іваненків мешкав Володимир Короленко, автор "Сліпого музиканта". Тому не дивно, що захоплення літературною творчістю до дівчинки прийшло досить рано: вже в шість років вона сама засновує та видає журнал для дітей "Гриб". В 11 років в гімназійному журналі "Слово" друкується її казка "Квіти".

Та справжнім початком свого творчого шляху Іваненко називала 1925 рік, коли у журналі "Червоні квіти" з'явилося її оповідання "До царя", а в 1930 році - перша дитяча книжка "Майка та жабка".

Протягом життя О.Іваненко написала кілька десятків книжок для юних читачів. Серед них: "Дитячий садок" (1931), "Черевички" (1933), "Лісові казки" (1934), "Великі очі" (1936), "Три бажання" (1940), "Куди літав журавлик" (1947), "Казки" (1958), "Кисличка" (1964) та інші.

Окрім казок та повістей для дітей, письменниця працювала в жанрі історико-біографічного роману та повісті. Нею створені життєписи Т.Г.Шевченка - "Тарасові шляхи", Марка Вовчка - "Марія", І.Федорова - "Друкар книг небачених". В її збірці "Води з кринички" розповідається про долі Г.Андерсена, А.Чехова, М.Заньковецької та ін.

Завдяки їй українською мовою заговорили до читачів "Малахітова скринька" П.Бажова, казки Г.Андрсена, братів Грімм, оповідання Толстого, В.Короленка, роман А.Моруа "Тургенєв" та інші.
О.Іваненко внесла вклад і в розвиток дитячої періодики. В двадцятих роках працювала в редакції журналу "Дитячий рух", а пізніше була головним редактором дитячих журналів "Тук-тук" та "Барвінок".
Письменниці присуджено найвищі відзнаки України в галузі літератури: премію ім.Л.Українки (1974) та Шевченківську премію (1986).
Отож, як бачимо, Оксана Іваненко - людина багатогранного таланту. Та найголовніше в ній те, що вона любила дітей, хотіла, щоб вони виросли добрими, розумними та працьовитими людьми. У самої письменниці було щасливе дитинство, і вона прагнула, щоб і у інших дітей воно теж було таким. Саме тому всі її казки, оповідання та повісті такі світлі та добрі. Вони не втрачають своєї актуальні і сьогодні, адже хороші книги ніколи не старіють.